Тисяча хитрощів. Іспанська народна казка

Зустрілися якось лис та кіт.

Лис по-хвалився, що знає дуже багато хитрощів, щоб утекти від ворогів.

От лис докладно розповів, як рятуватися, як замітати сліди, а потім і питає:

— А скільки хитрощів знаєш ти?

Кіт на те:

— Я знаю тільки одну хитрість — це видертися на перше-ліпше дерево.

— Мало! Зразу видно, що я хитріший за тебе, бо знаю тисячу хитрощів. Та що тисячу! В мене їх цілий мішок! — вигукнув лис.

Ось так прийшли вони до садової огорожі і чують, як за нею кудкудачуть кури.

Лис пообіцяв котові курячу лапку, якщо той полізе з ним у сад.

Кіт по-годився.

Він зумів пробратися в сад, піднявшись по каштану і спустившись туди по груші, яка росла під огорожею.

Лис понишпорив і нарешті знайшов горбик, височенький, щоб можна було стати на нього і перелізти через огорожу.

В саду лис повівся, мов хазяїн — він шаснув у курник і задушив курку.

Але інші кури так закудкудакали, що прибігли два дворових собаки, а за ними вискочив і господар із рушницею.

Кіт бачить таке й одразу ж стриб на перше-ліпше дерево, яке трапилось під огорожею, і врятувався.

А лис шатнувся туди, шатнувся сюди, а пере-стрибнути через огорожу не може.

Так він метався, поки його не розтерзали собаки, а лихий чоловік не вбив із рушниці.

Так лиса й кинули лежати на землі з вишкіреними зубами.

Кіт із дуба бачив усе. Коли всі пішли, він спустився додолу, підійшов до лиса та й каже:

Мав ти хитрощів, смішку,

Цілу тисячу в мішку.

Та надійна тільки та,

Що лише одна в кота!