Лупцюй І (Іспанська народна казка)

В одному домі, такому, яких багато на світі, жив батько з трьома синами.

Старший син пішов у найми в далекий край. Попрацював рік, в оплату ді-став осла, і цей осел, як йому звеліти: «Роби золото!», замість балабушок робив золоті монети.

От коли хлопець повертався додому, зупинився він на ночівлю в заїзді. І, ля-гаючи спати, попросив хазяїна:

— Не кажіть моєму ослові «Роби золото!»

Уклався хлопець у ліжко, а хазяїн і каже ослові:

— Роби золото!

І осел наклав багато золотих монет.

Тоді хазяїн підмінив осла іншим, схожим на хлопцевого.

Вранці бере хлопець хазяйського осла, як свого, і весело рушає додому. А вдома він признався батькові та братам, якого осла привів. Розіслав він на землі простирадло, поставив посередині осла і велить:

— Роби золото!

Осел ані руш.

Хлопець знов:

— Роби золото!

І наклав осел замість червінців повне простирадло балабушок.

Тоді пішов у найми другий син. Пропрацював рік і дістав у нагороду стіл. Якщо сказати: «Готуй обід або вечерю!» — цей стіл сам наготує обід або ве-черю

От коли цей хлопець вертався додому, зупинився він на ночівлю в тому самому заїзді, де підмінили його братові осла. І, лягаючи в ліжко, попросив хазяїна:

— Не кажіть цьому столу: «Приготуй їсти!»

Уклався хлопець у ліжко, а хазяїн і каже столу:

— Приготуй їсти!

І стіл одразу ж приготував їсти.

І тоді хазяїн сховав цей стіл, замінивши його іншим.

Уранці бере хлопець хазяїнів стіл, як свій власний, і йде додому. А вдома розказав батькові та братам, якого стола приніс. А тоді гукнув до стола:

— Приготуй їсти!

Але стіл не приготував нічого.

Не дивина, що бідолаха тяжко зажурився.

Тоді пішов у найми наймолодший брат. Пропрацював рік і дістав у винагороду палицю. Та палиця мала дивну властивість. Якщо сказати: «Лупцюй!» — вона починала бити всіх, хто був поблизу, окрім самого хлопця.

І цей хлопець повертався додому і зупинився переночувати в тому ж заїзді, де скривдили його братів.

Після вечері, збираючись спати, він просить хазяїна:

— Не кажіть моїй палиці: «Лупцюй!»

А хазяїн:

— Ні-ні.

Уклався хлопець у ліжко, а хазяїн-злодій схопив палицю і гукнув:

— Лупцюй!

І палиця ну гамселити підряд усіх, хто був у заїзді, особливо хазяїна і його челядь. Ну й переполох тоді зчинився!

Побитий хазяїн благав хлопця, щоб той зупинив її.

Але хлопець відповів, що не зупинить палиці, поки він не поверне йому осла і стола, украдених у його братів. Хоч-не-хоч довелося шахраюватому хазяїнові заїзду повернути осла і стола.

Відтоді батько й брати зажили щасливо.