Кому кувала зозуля. Іспанська народна казка

Матеріал з Казки українською мовою
Версія від 19:21, 3 червня 2013, створена Bogdan (обговорення | внесок) (Створена сторінка: Зирушили якось дядечко Шан із Оутейро і Байлон із Корвіте до міста Гітіріс, щоб клопотати...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Зирушили якось дядечко Шан із Оутейро і Байлон із Корвіте до міста Гітіріс, щоб клопотатися про пенсію.

Ідуть вони, ідуть, аж це закувала зозуля, дядечко Шан і каже:

— Зозуля кує мені.

А Байлон:

— Е ні, мені!

І так вони засперечалися, що вирішили звернутись до судді.

Заходять вони в контору і кажуть судді, що привело їх до нього.

А суддя почухав голову й відповідає:

— Хай кожен із вас викладе по п’ятдесят песо, тоді я й скажу, кому зозуля кувала.

Дядьки подіставали калитки, і кожен поклав на стіл п’ятдесят песо.

А суддя взяв гроші та й каже:

— Так слухайте, кому зозуля кувала: вона кувала мені.