Відмінності між версіями «Лупцюй І (Іспанська народна казка)»

Матеріал з Казки українською мовою
(Створена сторінка: В одному домі, такому, яких багато на світі, жив батько з трьома синами. Старший син пішов ...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
В одному домі, такому, яких багато на світі, жив батько з трьома синами.
+
В одному домі, такому, яких багато на світі, ж[[ив батько]] з трьома [[син]]ами.
  
 
Старший син пішов у найми в далекий край. Попрацював рік, в оплату ді-став осла, і цей осел, як йому звеліти: «Роби золото!», замість балабушок робив золоті монети.
 
Старший син пішов у найми в далекий край. Попрацював рік, в оплату ді-став осла, і цей осел, як йому звеліти: «Роби золото!», замість балабушок робив золоті монети.
  
От коли хлопець повертався додому, зупинився він на ночівлю в заїзді. І, ля-гаючи спати, попросив хазяїна:
+
От коли [[хлопець]] повертався додому, зупинився він на ночівлю в заїзді. І, лягаючи спати, попросив [[хазяїн]]а:
  
 
— Не кажіть моєму ослові «Роби золото!»
 
— Не кажіть моєму ослові «Роби золото!»
Рядок 11: Рядок 11:
 
— Роби золото!
 
— Роби золото!
  
І осел наклав багато золотих монет.
+
І [[осел]] наклав багато золотих монет.
  
Тоді хазяїн підмінив осла іншим, схожим на хлопцевого.
+
Тоді [[хазяїн]] підмінив осла іншим, схожим на хлопцевого.
  
Вранці бере хлопець хазяйського осла, як свого, і весело рушає додому. А вдома він признався батькові та братам, якого осла привів. Розіслав він на землі простирадло,  
+
Вранці бере хлопець хазяйського осла, як свого, і весело рушає додому. А вдома він признався батькові та братам, якого осла привів. Розіслав він на землі простирадло, поставив посередині осла і велить:
поставив посередині осла і велить:
 
  
 
— Роби золото!
 
— Роби золото!
Рядок 30: Рядок 29:
 
Тоді пішов у найми другий син. Пропрацював рік і дістав у нагороду стіл. Якщо сказати: «Готуй обід або вечерю!» — цей стіл сам наготує обід або ве-черю
 
Тоді пішов у найми другий син. Пропрацював рік і дістав у нагороду стіл. Якщо сказати: «Готуй обід або вечерю!» — цей стіл сам наготує обід або ве-черю
  
От коли цей хлопець вертався додому, зупинився він на ночівлю в тому самому заїзді, де підмінили його братові осла. І, лягаючи в ліжко, попросив хазяїна:
+
От коли цей [[хлопець]] вертався додому, зупинився він на ночівлю в тому самому заїзді, де підмінили його братові осла. І, лягаючи в ліжко, попросив хазяїна:
  
 
— Не кажіть цьому столу: «Приготуй їсти!»
 
— Не кажіть цьому столу: «Приготуй їсти!»
Рядок 42: Рядок 41:
 
І тоді хазяїн сховав цей стіл, замінивши його іншим.
 
І тоді хазяїн сховав цей стіл, замінивши його іншим.
  
Уранці бере хлопець хазяїнів стіл, як свій власний, і йде додому. А вдома розказав батькові та братам, якого стола приніс. А тоді гукнув до стола:
+
Уранці бере хлопець хазяїнів стіл, як свій власний, і йде додому. А вдома розказав [[батько]]ві та братам, якого стола приніс. А тоді гукнув до стола:
  
 
— Приготуй їсти!
 
— Приготуй їсти!
Рядок 50: Рядок 49:
 
Не дивина, що бідолаха тяжко зажурився.
 
Не дивина, що бідолаха тяжко зажурився.
  
Тоді пішов у найми наймолодший брат. Пропрацював рік і дістав у винагороду палицю. Та палиця мала дивну властивість. Якщо сказати: «Лупцюй!» — вона починала бити  
+
Тоді пішов у найми наймолодший [[брат]]. Пропрацював рік і дістав у винагороду палицю. Та палиця мала дивну властивість. Якщо сказати: «Лупцюй!» — вона починала бити всіх, хто був поблизу, окрім самого хлопця.
всіх, хто був поблизу, окрім самого хлопця.
 
  
 
І цей хлопець повертався додому і зупинився переночувати в тому ж заїзді, де скривдили його братів.
 
І цей хлопець повертався додому і зупинився переночувати в тому ж заїзді, де скривдили його братів.
Рядок 69: Рядок 67:
 
І палиця ну гамселити підряд усіх, хто був у заїзді, особливо хазяїна і його челядь. Ну й переполох тоді зчинився!
 
І палиця ну гамселити підряд усіх, хто був у заїзді, особливо хазяїна і його челядь. Ну й переполох тоді зчинився!
  
Побитий хазяїн благав хлопця, щоб той зупинив її.
+
Побитий [[хазяїн]] благав хлопця, щоб той зупинив її.
  
 
Але хлопець відповів, що не зупинить палиці, поки він не поверне йому осла і стола, украдених у його братів. Хоч-не-хоч довелося шахраюватому хазяїнові заїзду  
 
Але хлопець відповів, що не зупинить палиці, поки він не поверне йому осла і стола, украдених у його братів. Хоч-не-хоч довелося шахраюватому хазяїнові заїзду  
Рядок 79: Рядок 77:
  
 
{{Шаблон:Іспанські народні казки українською мовою}}
 
{{Шаблон:Іспанські народні казки українською мовою}}
 +
{{Казка про чоловіка}}

Версія за 04:45, 13 вересня 2013

В одному домі, такому, яких багато на світі, жив батько з трьома синами.

Старший син пішов у найми в далекий край. Попрацював рік, в оплату ді-став осла, і цей осел, як йому звеліти: «Роби золото!», замість балабушок робив золоті монети.

От коли хлопець повертався додому, зупинився він на ночівлю в заїзді. І, лягаючи спати, попросив хазяїна:

— Не кажіть моєму ослові «Роби золото!»

Уклався хлопець у ліжко, а хазяїн і каже ослові:

— Роби золото!

І осел наклав багато золотих монет.

Тоді хазяїн підмінив осла іншим, схожим на хлопцевого.

Вранці бере хлопець хазяйського осла, як свого, і весело рушає додому. А вдома він признався батькові та братам, якого осла привів. Розіслав він на землі простирадло, поставив посередині осла і велить:

— Роби золото!

Осел ані руш.

Хлопець знов:

— Роби золото!

І наклав осел замість червінців повне простирадло балабушок.

Тоді пішов у найми другий син. Пропрацював рік і дістав у нагороду стіл. Якщо сказати: «Готуй обід або вечерю!» — цей стіл сам наготує обід або ве-черю

От коли цей хлопець вертався додому, зупинився він на ночівлю в тому самому заїзді, де підмінили його братові осла. І, лягаючи в ліжко, попросив хазяїна:

— Не кажіть цьому столу: «Приготуй їсти!»

Уклався хлопець у ліжко, а хазяїн і каже столу:

— Приготуй їсти!

І стіл одразу ж приготував їсти.

І тоді хазяїн сховав цей стіл, замінивши його іншим.

Уранці бере хлопець хазяїнів стіл, як свій власний, і йде додому. А вдома розказав батькові та братам, якого стола приніс. А тоді гукнув до стола:

— Приготуй їсти!

Але стіл не приготував нічого.

Не дивина, що бідолаха тяжко зажурився.

Тоді пішов у найми наймолодший брат. Пропрацював рік і дістав у винагороду палицю. Та палиця мала дивну властивість. Якщо сказати: «Лупцюй!» — вона починала бити всіх, хто був поблизу, окрім самого хлопця.

І цей хлопець повертався додому і зупинився переночувати в тому ж заїзді, де скривдили його братів.

Після вечері, збираючись спати, він просить хазяїна:

— Не кажіть моїй палиці: «Лупцюй!»

А хазяїн:

— Ні-ні.

Уклався хлопець у ліжко, а хазяїн-злодій схопив палицю і гукнув:

— Лупцюй!

І палиця ну гамселити підряд усіх, хто був у заїзді, особливо хазяїна і його челядь. Ну й переполох тоді зчинився!

Побитий хазяїн благав хлопця, щоб той зупинив її.

Але хлопець відповів, що не зупинить палиці, поки він не поверне йому осла і стола, украдених у його братів. Хоч-не-хоч довелося шахраюватому хазяїнові заїзду повернути осла і стола.

Відтоді батько й брати зажили щасливо.