Відмінності між версіями «Як слон і лев подорожували (кубинська народна казка)»
Bogdan (обговорення | внесок) (Створена сторінка: {{Шаблон:Кубинські народні казки (Веселка, 1988)}} {{Шаблон:Кубинські народні казки українс...) |
Bogdan (обговорення | внесок) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | Якось слон і лев любесенько собі подорожували. Ось підійшли вони до водоймища, а тоді до замуленого болота. Лев і каже: | ||
+ | — Водою я перебрести не можу, а от болотом перейду. | ||
+ | |||
+ | А слон йому відказує: | ||
+ | |||
+ | — Куме леве, а я водою можу перейти, а от болотяним мулом аж ніяк. | ||
+ | |||
+ | І тоді вони домовилися: як ітимуть водою, лев сяде на слона, а як болотом — слон їхатиме верхи на левові. | ||
+ | |||
+ | Аж ось на середині річки лев так міцно вчепився в слона, аби не впасти, що й пазури загнав йому в боки. | ||
+ | |||
+ | Тоді слон і каже: | ||
+ | |||
+ | — Куме леве, ти робиш мені боляче! | ||
+ | |||
+ | А лев йому у відповідь: | ||
+ | |||
+ | — Куме слоне, кожен хапається своїми пазурями... | ||
+ | |||
+ | Так перейшли вони річку й наблизилися до болота. Там слон став на лева, а посеред болота відчув, що ось-ось упаде, тож обхопив лева хоботом. | ||
+ | |||
+ | Лев невдоволено крутнувся й мовив: | ||
+ | |||
+ | — Куме слоне, що ви собі дозволяєте? | ||
+ | |||
+ | А слон йому на те: | ||
+ | |||
+ | — Не дивуйся, куме: хто не має пазурів, той душить хоботом. | ||
Версія за 16:03, 29 листопада 2013
Якось слон і лев любесенько собі подорожували. Ось підійшли вони до водоймища, а тоді до замуленого болота. Лев і каже:
— Водою я перебрести не можу, а от болотом перейду.
А слон йому відказує:
— Куме леве, а я водою можу перейти, а от болотяним мулом аж ніяк.
І тоді вони домовилися: як ітимуть водою, лев сяде на слона, а як болотом — слон їхатиме верхи на левові.
Аж ось на середині річки лев так міцно вчепився в слона, аби не впасти, що й пазури загнав йому в боки.
Тоді слон і каже:
— Куме леве, ти робиш мені боляче!
А лев йому у відповідь:
— Куме слоне, кожен хапається своїми пазурями...
Так перейшли вони річку й наблизилися до болота. Там слон став на лева, а посеред болота відчув, що ось-ось упаде, тож обхопив лева хоботом.
Лев невдоволено крутнувся й мовив:
— Куме слоне, що ви собі дозволяєте?
А слон йому на те:
— Не дивуйся, куме: хто не має пазурів, той душить хоботом.