Як олень і черепаха бігали наввипередки (кубинська народна казка)

Матеріал з Казки українською мовою
Перейти до: навігація, пошук

Олень і черепаха засперечалися, хто швидше бігає. От зійшлися вони, як домовлялися, і, ставши поряд, кинулися щодуху до фінішу.

Але черепаха вирішила перехитрити оленя, розставивши по всьому шляху своїх родичів — усі ж бо черепахи схожі між собою,— і, навчивши їх, як вони мають діяти, подалася на змагання.

Олень обвішався брязкальцями і калатальцями, щоб йому біглося весело й легко. Він полетів, як стріла, і залишив черепаху так далеко позаду, що її вже не стало й видно. Біг та й біг, видзвонюючи:

Задавались, сперечались, осоромились; задавались, сперечались, осоромились;

задавались, сперечались, осоромились...

І, набагато випередивши черепаху, зупинився перепочити. «Трохи перепочину,— сказав він сам до себе,— однак вона плентається далеко позаду».

Аж тут черепаха вилазить з-під куща та й каже:

А ось і я: взяла моя!

Побачивши її, олень здригнувся од несподіванки і рвонув чимдуж, щоб таки перегнати черепаху

Він біг, безперестанку видзвонюючи:

Задавались, сперечались, осоромились; задавались, сперечались, осоромились; задавались, сперечались, осоромились.

Вибігши далеченько, олень зупинився перепочити під манговим деревом. Але і звідти виповзла черепаха, примовляючи:

А ось і я: взяла моя!

Знову помчав олень, хоча вже добряче притомився, і залишив черепаху позаду, продзвенівши вдалині своїми брязкальцями та калатальцями:

Задавались, сперечались, осоромились; задавались, сперечались, осоромились; задавались, сперечались, осоромились!

Та коли знову зупинився на спочинок, тієї ж миті виповзла звідкись черепаха:

А ось і я: взяла моя!