Хлопець, який усе віддав (кубинська народна казка)
Жив собі один хлопець.
Зустрілася йому Рибина що вмирала без води на сухому, і сказала:
— Дай мені води, бо сконаю...
Хлопець віддав рибині пляшку з водою й пішов собі далі Довго чи недовго він ішов, нарешті натрапив на мурашник у якому мурахи вмирали з голоду. Вони й кажуть йому
— Дай нам хліба, а то пропадемо...
Хлопець розкришив над мурашником хлібину та й пішов собі далі.
Ішов він, ішов і дістався врешті до королівського палацу й росився на службу. Король узяв хлопця і звелів, щоб той у всьому слухався старого служника. А той служник був дуже злий. Побачивши хлопця, він зразу ж надумав наробити йому лиха.
Пішов старий до короля та й каже:
Похвалився мені хлопець, що як висиплять в одній кімнаті квінтал 6 рису та квінтал цукру і добре розмішають, то за одну ніч він усе перебере й розділить — цукринки до цукринок, а рисові зернятка до зерняток.
Тоді король звелів покликати хлопця і наказав йому перебрати за одну ніч два квінтали перемішаного з цукром рису.
Хлопець заплакав, бо виконати таку роботу було неможливо.
Аж тут прибігла мураха й каже:
Обіцяй королю, що ти все зробиш, ми тобі допоможемо.
І хлопець сказав королю, що він усе зробить, а король звелів відвести його в окрему кімнату й перемішати квінтал цукру та квінтал рису. Аж тут прибігли мурахи, й була їх сила-силенна. Вони дружно взялися до роботи і по недовгім часі закінчили її.
Вранці прийшов король і дуже здивувався, побачивши окремо купу рису й купу цукру. Він похвалив хлопця, а старий служник розлютився. І надумав він налаштувати хлопцеві ще одну пастку. Отож прийшов він до короля та й каже:
Хвалився хлопець, що знайде перстень, якого ваш дід впустив у море двісті років тому.
Покликав король хлопця й звелів йому відшукати у морі перстень.
Заплакав хлопець, почувши цю вимогу. Але король наказав, щоб він негайно йшов до моря, і хлопець подався туди, став на березі й плаче. Аж тут випливла рибина й питає:
— Чого ти плачеш?
А хлопець їй:
— Я плачу, бо мені звелено відшукати перстень, якого дід короля впустив у море двісті років тому.
Тоді рибина й каже:
Не турбуйся, я знаю, в кого той перстень. Він у рибини, більшої за мене. Та я все одно відберу його в неї й віддам тобі.
Пірнула вона в морську глибінь, здибала ту велику рибину, що заволоділа перснем, стала битися з нею і таки відібрала перстень. Тоді випірнула й віддала той перстень хлопцеві.
Хлопець повернувся до палацу з перснем. Король дуже зрадів і похвалив хлопця. А той йому:
— Старий служник казав, що як підвісити його вниз головою та дати в руки свічку, то він зовсім не обпечеться.
І звелів король підвісити старого злого служника за ноги і дати йому в руки свічку. Та старий як почув це, так і дременув з палацу — тільки його й бачили.
Після того король наставив хлопця головним служником у своєму палаці.
Казки про багатого |
|---|
