Рушниця Амбросіо (кубинська народна казка)

Жив собі чоловік на ім’я Амбросіо і мав він гарний будинок. А його сусідові дуже хотілося той будинок купити.

Умовляв він Амбросіо, умовляв — і той нарешті погодився продати будинок. Але сказав:

Я продам тобі свій будинок, тільки залишу собі в ньому одну кімнату. Ту, що в самій середині...

— Про мене, залишай,— погодився сусід.

Отак Амбросіо продав свій будинок.

Проте він був мисливець і щоночі вибирався на полювання. Перед тим заходив до своєї кімнати, брав рушницю, а тоді правився на лови. Та щоразу Амбросіо повертався, бо рушниця в нього ламалась, і він мусив лагодити її.

Отак ніч при ночі вештався Амбросіо то в кімнату, то з кімнати, бо знов і знов ламалася в нього рушниця. Він клепав по ній молотком і не давав спати новому господареві.

Кінець кінцем, тому, хто купив будинок, набридло вставати щоночі и відчиняти двері. Гукнув він Амбросіо і сказав йому в роз- пачі: ^

— Я віддаю тобі твій будинок, усе твоє майно — тільки дай мені спокій!

І пішов геть.

Отак Амбросіо повернув собі назад будинок. Гроші теж залишилися йому. Отож, коли в людини щось не клеїться, прислів’я каже, що це все одно, що рушниця Амбросіо, яка весь час ламається.