Відмінності між версіями «Бик-поет (кубинська народна казка)»

Матеріал з Казки українською мовою
Рядок 6: Рядок 6:
  
 
Але бик почув це і відповів йому:
 
Але бик почув це і відповів йому:
 +
  
 
Ти впіймав мене на лузі,
 
Ти впіймав мене на лузі,
 +
 
щоб орав я, молодий,
 
щоб орав я, молодий,
 +
 
а тепер я вже старий,—  
 
а тепер я вже старий,—  
 +
 
то в різницю по заслузі?
 
то в різницю по заслузі?
 +
  
 
Ми були з тобою друзі,  
 
Ми були з тобою друзі,  
 +
 
я тобі поміг-таки;  
 
я тобі поміг-таки;  
 +
 
і, коли усі телички
 
і, коли усі телички
 +
 
ходять пастовнем зраділо,
 
ходять пастовнем зраділо,
 +
 
хочеш ти, щоб моє тіло
 
хочеш ти, щоб моє тіло
 +
 
порубали на шматки.
 
порубали на шматки.
 +
  
 
Хто б це міг подумать,
 
Хто б це міг подумать,
 +
 
знати два чи три роки тому:
 
знати два чи три роки тому:
 +
 
я тобі довіривсь — «му!» —  
 
я тобі довіривсь — «му!» —  
 +
 
щоб на тебе працювати.
 
щоб на тебе працювати.
  
 
А зробився ти багатий —  
 
А зробився ти багатий —  
 +
 
зрадив бідного бика.
 
зрадив бідного бика.
 +
  
 
Ти забрав мене з лужка
 
Ти забрав мене з лужка
 +
 
на орання молодого,  
 
на орання молодого,  
 +
 
став не вартим я нічого,—  
 
став не вартим я нічого,—  
 +
 
ти ведеш до різника.
 
ти ведеш до різника.
 +
  
 
Тоді чоловік зглянувся над биком і залишив його на пасовищі, щоб він там ходив і пасся аж до смерті.  
 
Тоді чоловік зглянувся над биком і залишив його на пасовищі, щоб він там ходив і пасся аж до смерті.  

Версія за 04:40, 12 березня 2014

Якось господар вийшов на пасовище й заходився оглядати з рогів до ратиць старого бика, якого він давно вже не запрягав, а тепер вирішив повести на продаж.

І селянин сказав уголос:

Він же старий, і я продам його різникові.

Але бик почув це і відповів йому:


Ти впіймав мене на лузі,

щоб орав я, молодий,

а тепер я вже старий,—

то в різницю по заслузі?


Ми були з тобою друзі,

я тобі поміг-таки;

і, коли усі телички

ходять пастовнем зраділо,

хочеш ти, щоб моє тіло

порубали на шматки.


Хто б це міг подумать,

знати два чи три роки тому:

я тобі довіривсь — «му!» —

щоб на тебе працювати.

А зробився ти багатий —

зрадив бідного бика.


Ти забрав мене з лужка

на орання молодого,

став не вартим я нічого,—

ти ведеш до різника.


Тоді чоловік зглянувся над биком і залишив його на пасовищі, щоб він там ходив і пасся аж до смерті.