Відмінності між версіями «Задавака (кубинська народна казка)»
Bogdan (обговорення | внесок) м (перейменував «Задавака» на «Задавака (кубинська народна казка)») |
Bogdana (обговорення | внесок) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | Була собі одна дівчина, сама бідна, як церковна миша, але кирпу дерла так, що й не підступитися до неї. В Гавані жила її родичка. І ось одного разу вона запросила дівчину до себе в гості. Зібралася наша гордійка та й подалась до столиці. | + | Була собі одна [[дівчина]], сама бідна, як церковна миша, але кирпу дерла так, що й не підступитися до неї. В Гавані жила її родичка. І ось одного разу вона запросила дівчину до себе в гості. Зібралася наша гордійка та й подалась до столиці. |
По якомусь часі повернулася вона додому, виряджена як на весілля, кучері завиті — й не впізнати її. А носа стала ще дужче дерти. | По якомусь часі повернулася вона додому, виряджена як на весілля, кучері завиті — й не впізнати її. А носа стала ще дужче дерти. | ||
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
— Що це таке? Навіщо воно? | — Що це таке? Навіщо воно? | ||
| − | + | [[Сусід]]и дивуються, відказують: | |
— Та це ж мачете, ним тростину рубають. | — Та це ж мачете, ним тростину рубають. | ||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
— А це як називається? Для чого воно? | — А це як називається? Для чого воно? | ||
| − | + | [[Сусід]]и відповідають: | |
— Та це ж плуг, ним поле орють. | — Та це ж плуг, ним поле орють. | ||
| Рядок 23: | Рядок 23: | ||
— А це як називається? | — А це як називається? | ||
| − | Не встигли їй відповісти, як граблі лиснули її по лобі, бо вона саме наступила ногою на зубці. Наша | + | Не встигли їй відповісти, як граблі лиснули її по лобі, бо вона саме наступила ногою на зубці. Наша [[пан]]янка як закричить: |
— Кляті граблі, щоб ви поламалися! | — Кляті граблі, щоб ви поламалися! | ||
| Рядок 29: | Рядок 29: | ||
І тоді всі зрозуміли, що вона тільки вдавала з себе городянку. | І тоді всі зрозуміли, що вона тільки вдавала з себе городянку. | ||
| − | + | {{Казка про дівчину}} | |
| + | {{Казка про бідного}} | ||
{{Шаблон:Кубинські народні казки (Веселка, 1988)}} | {{Шаблон:Кубинські народні казки (Веселка, 1988)}} | ||
{{Шаблон:Кубинські народні казки українською мовою}} | {{Шаблон:Кубинські народні казки українською мовою}} | ||
Поточна версія на 16:01, 16 березня 2014
Була собі одна дівчина, сама бідна, як церковна миша, але кирпу дерла так, що й не підступитися до неї. В Гавані жила її родичка. І ось одного разу вона запросила дівчину до себе в гості. Зібралася наша гордійка та й подалась до столиці.
По якомусь часі повернулася вона додому, виряджена як на весілля, кучері завиті — й не впізнати її. А носа стала ще дужче дерти.
Побачила мачете й питає:
— Що це таке? Навіщо воно?
Сусіди дивуються, відказують:
— Та це ж мачете, ним тростину рубають.
А вона все городянку з себе строїть. Спинилася біля плуга й тиче пальцем:
— А це як називається? Для чого воно?
Сусіди відповідають:
— Та це ж плуг, ним поле орють.
Потім вона підходила до корів, до кіз і все вдавала, ніби не знає, що воно таке. Раптом побачила граблі й питає:
— А це як називається?
Не встигли їй відповісти, як граблі лиснули її по лобі, бо вона саме наступила ногою на зубці. Наша панянка як закричить:
— Кляті граблі, щоб ви поламалися!
І тоді всі зрозуміли, що вона тільки вдавала з себе городянку.
 Казка про бідного |
|---|
