Відмінності між версіями «Лупцюй І (Іспанська народна казка)»
Bogdan (обговорення | внесок) (Створена сторінка: В одному домі, такому, яких багато на світі, жив батько з трьома синами. Старший син пішов ...) |
Snak (обговорення | внесок) м (перейменував ««Лупцюй І». Іспанська народна казка» на «Лупцюй І (Іспанська народна казка)») |
||
| (Не показано 3 проміжні версії ще одного користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | В одному домі, такому, яких багато на світі, жив батько з трьома | + | В одному домі, такому, яких багато на світі, жив [[батько]] з трьома [[син]]ами. |
| − | Старший син пішов у найми в далекий край. Попрацював рік, в оплату | + | Старший син пішов у найми в далекий край. Попрацював рік, в оплату дістав осла, і цей осел, як йому звеліти: «Роби золото!», замість балабушок робив золоті монети. |
| − | От коли хлопець повертався додому, зупинився він на ночівлю в заїзді. І, | + | От коли [[хлопець]] повертався додому, зупинився він на ночівлю в заїзді. І, лягаючи спати, попросив [[хазяїн]]а: |
— Не кажіть моєму ослові «Роби золото!» | — Не кажіть моєму ослові «Роби золото!» | ||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
— Роби золото! | — Роби золото! | ||
| − | І осел наклав багато золотих монет. | + | І [[осел]] наклав багато золотих монет. |
| − | Тоді хазяїн підмінив осла іншим, схожим на хлопцевого. | + | Тоді [[хазяїн]] підмінив осла іншим, схожим на хлопцевого. |
| − | Вранці бере хлопець хазяйського осла, як свого, і весело рушає додому. А вдома він признався батькові та братам, якого осла привів. Розіслав він на землі простирадло, | + | Вранці бере хлопець хазяйського осла, як свого, і весело рушає додому. А вдома він признався батькові та братам, якого осла привів. Розіслав він на землі простирадло, поставив посередині осла і велить: |
| − | поставив посередині осла і велить: | ||
— Роби золото! | — Роби золото! | ||
| Рядок 30: | Рядок 29: | ||
Тоді пішов у найми другий син. Пропрацював рік і дістав у нагороду стіл. Якщо сказати: «Готуй обід або вечерю!» — цей стіл сам наготує обід або ве-черю | Тоді пішов у найми другий син. Пропрацював рік і дістав у нагороду стіл. Якщо сказати: «Готуй обід або вечерю!» — цей стіл сам наготує обід або ве-черю | ||
| − | От коли цей хлопець вертався додому, зупинився він на ночівлю в тому самому заїзді, де підмінили його братові осла. І, лягаючи в ліжко, попросив хазяїна: | + | От коли цей [[хлопець]] вертався додому, зупинився він на ночівлю в тому самому заїзді, де підмінили його братові осла. І, лягаючи в ліжко, попросив хазяїна: |
— Не кажіть цьому столу: «Приготуй їсти!» | — Не кажіть цьому столу: «Приготуй їсти!» | ||
| Рядок 42: | Рядок 41: | ||
І тоді хазяїн сховав цей стіл, замінивши його іншим. | І тоді хазяїн сховав цей стіл, замінивши його іншим. | ||
| − | Уранці бере хлопець хазяїнів стіл, як свій власний, і йде додому. А вдома розказав | + | Уранці бере хлопець хазяїнів стіл, як свій власний, і йде додому. А вдома розказав [[батько]]ві та братам, якого стола приніс. А тоді гукнув до стола: |
— Приготуй їсти! | — Приготуй їсти! | ||
| Рядок 50: | Рядок 49: | ||
Не дивина, що бідолаха тяжко зажурився. | Не дивина, що бідолаха тяжко зажурився. | ||
| − | Тоді пішов у найми наймолодший брат. Пропрацював рік і дістав у винагороду палицю. Та палиця мала дивну властивість. Якщо сказати: «Лупцюй!» — вона починала бити | + | Тоді пішов у найми наймолодший [[брат]]. Пропрацював рік і дістав у винагороду палицю. Та палиця мала дивну властивість. Якщо сказати: «Лупцюй!» — вона починала бити всіх, хто був поблизу, окрім самого хлопця. |
| − | всіх, хто був поблизу, окрім самого хлопця. | ||
І цей хлопець повертався додому і зупинився переночувати в тому ж заїзді, де скривдили його братів. | І цей хлопець повертався додому і зупинився переночувати в тому ж заїзді, де скривдили його братів. | ||
| Рядок 69: | Рядок 67: | ||
І палиця ну гамселити підряд усіх, хто був у заїзді, особливо хазяїна і його челядь. Ну й переполох тоді зчинився! | І палиця ну гамселити підряд усіх, хто був у заїзді, особливо хазяїна і його челядь. Ну й переполох тоді зчинився! | ||
| − | Побитий хазяїн благав хлопця, щоб той зупинив її. | + | Побитий [[хазяїн]] благав хлопця, щоб той зупинив її. |
Але хлопець відповів, що не зупинить палиці, поки він не поверне йому осла і стола, украдених у його братів. Хоч-не-хоч довелося шахраюватому хазяїнові заїзду | Але хлопець відповів, що не зупинить палиці, поки він не поверне йому осла і стола, украдених у його братів. Хоч-не-хоч довелося шахраюватому хазяїнові заїзду | ||
| Рядок 79: | Рядок 77: | ||
{{Шаблон:Іспанські народні казки українською мовою}} | {{Шаблон:Іспанські народні казки українською мовою}} | ||
| + | {{Казка про чоловіка}} | ||
Поточна версія на 18:30, 3 січня 2014
В одному домі, такому, яких багато на світі, жив батько з трьома синами.
Старший син пішов у найми в далекий край. Попрацював рік, в оплату дістав осла, і цей осел, як йому звеліти: «Роби золото!», замість балабушок робив золоті монети.
От коли хлопець повертався додому, зупинився він на ночівлю в заїзді. І, лягаючи спати, попросив хазяїна:
— Не кажіть моєму ослові «Роби золото!»
Уклався хлопець у ліжко, а хазяїн і каже ослові:
— Роби золото!
І осел наклав багато золотих монет.
Тоді хазяїн підмінив осла іншим, схожим на хлопцевого.
Вранці бере хлопець хазяйського осла, як свого, і весело рушає додому. А вдома він признався батькові та братам, якого осла привів. Розіслав він на землі простирадло, поставив посередині осла і велить:
— Роби золото!
Осел ані руш.
Хлопець знов:
— Роби золото!
І наклав осел замість червінців повне простирадло балабушок.
Тоді пішов у найми другий син. Пропрацював рік і дістав у нагороду стіл. Якщо сказати: «Готуй обід або вечерю!» — цей стіл сам наготує обід або ве-черю
От коли цей хлопець вертався додому, зупинився він на ночівлю в тому самому заїзді, де підмінили його братові осла. І, лягаючи в ліжко, попросив хазяїна:
— Не кажіть цьому столу: «Приготуй їсти!»
Уклався хлопець у ліжко, а хазяїн і каже столу:
— Приготуй їсти!
І стіл одразу ж приготував їсти.
І тоді хазяїн сховав цей стіл, замінивши його іншим.
Уранці бере хлопець хазяїнів стіл, як свій власний, і йде додому. А вдома розказав батькові та братам, якого стола приніс. А тоді гукнув до стола:
— Приготуй їсти!
Але стіл не приготував нічого.
Не дивина, що бідолаха тяжко зажурився.
Тоді пішов у найми наймолодший брат. Пропрацював рік і дістав у винагороду палицю. Та палиця мала дивну властивість. Якщо сказати: «Лупцюй!» — вона починала бити всіх, хто був поблизу, окрім самого хлопця.
І цей хлопець повертався додому і зупинився переночувати в тому ж заїзді, де скривдили його братів.
Після вечері, збираючись спати, він просить хазяїна:
— Не кажіть моїй палиці: «Лупцюй!»
А хазяїн:
— Ні-ні.
Уклався хлопець у ліжко, а хазяїн-злодій схопив палицю і гукнув:
— Лупцюй!
І палиця ну гамселити підряд усіх, хто був у заїзді, особливо хазяїна і його челядь. Ну й переполох тоді зчинився!
Побитий хазяїн благав хлопця, щоб той зупинив її.
Але хлопець відповів, що не зупинить палиці, поки він не поверне йому осла і стола, украдених у його братів. Хоч-не-хоч довелося шахраюватому хазяїнові заїзду повернути осла і стола.
Відтоді батько й брати зажили щасливо.
