Відмінності між версіями «Як олень і черепаха бігали наввипередки (кубинська народна казка)»
Bogdan (обговорення | внесок) (Створена сторінка: {{Шаблон:Кубинські народні казки (Веселка, 1988)}} {{Шаблон:Кубинські народні казки українс...) |
Bogdan (обговорення | внесок) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | Олень і черепаха засперечалися, хто швидше бігає. От зійшлися вони, як домовлялися, і, ставши поряд, кинулися щодуху до фінішу. | ||
+ | Але черепаха вирішила перехитрити оленя, розставивши по всьому шляху своїх родичів — усі ж бо черепахи схожі між собою,— і, навчивши їх, як вони мають діяти, подалася на змагання. | ||
+ | |||
+ | Олень обвішався брязкальцями і калатальцями, щоб йому бігло- ся весело й легко. Він полетів, як стріла, і залишив черепаху так далеко позаду, що її вже не стало й видно. Біг та й біг, видзвонюючи: | ||
+ | |||
+ | Задавались, сперечались, осоромились; задавались, сперечались, осоромились; | ||
+ | |||
+ | задавались, сперечались, осоромились... | ||
+ | |||
+ | І, набагато випередивши черепаху, зупинився перепочити. «Трохи перепочину,— сказав він сам до себе,— однак вона плентається далеко позаду». | ||
+ | |||
+ | Аж тут черепаха вилазить з-під куща та й каже: | ||
+ | |||
+ | А ось і я: взяла моя! | ||
+ | |||
+ | Побачивши її, олень здригнувся од несподіванки і рвонув чимдуж, щоб таки перегнати черепаху | ||
+ | |||
+ | Він біг, безперестанку видзвонюючи: | ||
+ | |||
+ | Задавались, сперечались, осоромились; задавались, сперечались, осоромились; задавались, сперечались, осоромились. | ||
+ | |||
+ | Вибігши далеченько, олень зупинився перепочити під манговим деревом. Але і звідти виповзла черепаха, примовляючи: | ||
+ | |||
+ | А ось і я: взяла моя! | ||
+ | |||
+ | Знову помчав олень, хоча вже добряче притомився, і залишив черепаху позаду, продзвенівши вдалині своїми брязкальцями та калатальцями: | ||
+ | |||
+ | Задавались, сперечались, осоромились; задавались, сперечались, осоромились; задавались, сперечались, осоромились! | ||
+ | |||
+ | Та коли знову зупинився на спочинок, тієї ж миті виповзла звідкись черепаха: | ||
+ | |||
+ | А ось і я: взяла моя! | ||
Версія за 15:54, 29 листопада 2013
Олень і черепаха засперечалися, хто швидше бігає. От зійшлися вони, як домовлялися, і, ставши поряд, кинулися щодуху до фінішу.
Але черепаха вирішила перехитрити оленя, розставивши по всьому шляху своїх родичів — усі ж бо черепахи схожі між собою,— і, навчивши їх, як вони мають діяти, подалася на змагання.
Олень обвішався брязкальцями і калатальцями, щоб йому бігло- ся весело й легко. Він полетів, як стріла, і залишив черепаху так далеко позаду, що її вже не стало й видно. Біг та й біг, видзвонюючи:
Задавались, сперечались, осоромились; задавались, сперечались, осоромились;
задавались, сперечались, осоромились...
І, набагато випередивши черепаху, зупинився перепочити. «Трохи перепочину,— сказав він сам до себе,— однак вона плентається далеко позаду».
Аж тут черепаха вилазить з-під куща та й каже:
А ось і я: взяла моя!
Побачивши її, олень здригнувся од несподіванки і рвонув чимдуж, щоб таки перегнати черепаху
Він біг, безперестанку видзвонюючи:
Задавались, сперечались, осоромились; задавались, сперечались, осоромились; задавались, сперечались, осоромились.
Вибігши далеченько, олень зупинився перепочити під манговим деревом. Але і звідти виповзла черепаха, примовляючи:
А ось і я: взяла моя!
Знову помчав олень, хоча вже добряче притомився, і залишив черепаху позаду, продзвенівши вдалині своїми брязкальцями та калатальцями:
Задавались, сперечались, осоромились; задавались, сперечались, осоромились; задавались, сперечались, осоромились!
Та коли знову зупинився на спочинок, тієї ж миті виповзла звідкись черепаха:
А ось і я: взяла моя!