Відмінності між версіями «Хитрий галісієць (кубинська народна казка)»

Матеріал з Казки українською мовою
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
Один голодний галісієць плентав дорогою й невдовзі прибився до хатини, де мешкали скупі господарі. Коли він переступив поріг, вони саме поснідали, і галісієць лише облизався. Бідолаха сказав, що вмирає з голоду, але господарям було до нього байдуже.
 
Один голодний галісієць плентав дорогою й невдовзі прибився до хатини, де мешкали скупі господарі. Коли він переступив поріг, вони саме поснідали, і галісієць лише облизався. Бідолаха сказав, що вмирає з голоду, але господарям було до нього байдуже.
  
Тоді він дав п’ять песо синові господарів і мовив:
+
Тоді він дав п’ять песо синові [[господар]]ів і мовив:
  
 
— На ось пограйся...
 
— На ось пограйся...
  
Приготуй для гостя курча з рисом, бо він має гроші, тож добре заплатить,— звелів господар жінці.
+
Приготуй для гостя курча з рисом, бо він має гроші, тож добре заплатить,— звелів [[господар]] жінці.
  
Жінка підсмажила курча, зварила рису й поставила на стіл перед галісійцем. Той смачно поснідав, а потім ще й кавою запив.
+
[[Жінка]] підсмажила курча, зварила рису й поставила на стіл перед галісійцем. Той смачно поснідав, а потім ще й кавою запив.
  
 
Попоївши всмак, він устав з ослона, підступив до хлопчика, якии затис у руці п’ять песо, відвів його вбік і сказав.
 
Попоївши всмак, він устав з ослона, підступив до хлопчика, якии затис у руці п’ять песо, відвів його вбік і сказав.
Рядок 16: Рядок 16:
  
  
 
+
{{Казка про бідного}}
 +
{{Казка про чоловіка}}
 
{{Шаблон:Кубинські народні казки (Веселка, 1988)}}
 
{{Шаблон:Кубинські народні казки (Веселка, 1988)}}
 
{{Шаблон:Кубинські народні казки українською мовою}}
 
{{Шаблон:Кубинські народні казки українською мовою}}

Поточна версія на 05:15, 23 березня 2014

Один голодний галісієць плентав дорогою й невдовзі прибився до хатини, де мешкали скупі господарі. Коли він переступив поріг, вони саме поснідали, і галісієць лише облизався. Бідолаха сказав, що вмирає з голоду, але господарям було до нього байдуже.

Тоді він дав п’ять песо синові господарів і мовив:

— На ось пограйся...

Приготуй для гостя курча з рисом, бо він має гроші, тож добре заплатить,— звелів господар жінці.

Жінка підсмажила курча, зварила рису й поставила на стіл перед галісійцем. Той смачно поснідав, а потім ще й кавою запив.

Попоївши всмак, він устав з ослона, підступив до хлопчика, якии затис у руці п’ять песо, відвів його вбік і сказав.

— Хлопче, віддай-бо гроші, ти вже награвся.

І пішов своєю дорогою, сміючись із скупих господарів.