Відмінності між версіями «Невільник-негр і золота куля (кубинська народна казка)»

Матеріал з Казки українською мовою
 
Рядок 1: Рядок 1:
−
Жив колись за часів рабства один дуже розумний негр. Якось побився об заклад з іншими невільниками, що поживе певний час коштом хазяїна, мов король. Після того, зустрівши хазяїна, спитав його:
+
Жив колись за часів рабства один дуже розумний негр. Якось побився об заклад з іншими невільниками, що поживе певний час коштом хазяїна, мов [[король]]. Після того, зустрівши хазяїна, спитав його:
  
 
— Хазяїне, скільки може коштувати отака завбільшки золота куля? — І розвів руки.
 
— Хазяїне, скільки може коштувати отака завбільшки золота куля? — І розвів руки.
  
−
Хазяїн, котрий був страшенний скнара, одразу зметикував, що негр десь викопав скарб — золоту кулю. Отож він вирішив забрати золоту кулю собі, дізнавшися спершу, де вона.
+
[[Хазяїн]], котрий був страшенний скнара, одразу зметикував, що негр десь викопав скарб — золоту кулю. Отож він вирішив забрати золоту кулю собі, дізнавшися спершу, де вона.
  
−
Відтоді він став частувати негра, і той ласував разом із ним усіма його смачними наїдками. Раби, котрі прислуговували хазяїнові і негрові за одним столом, казали собі: «Ти ба, і справді живе, як король...»
+
Відтоді він став частувати негра, і той ласував разом із ним усіма його смачними наїдками. Раби, котрі прислуговували хазяїнові і негрові за одним столом, казали собі: «Ти ба, і справді живе, як [[король]]...»
  
−
Хазяїн носився з негром, як дурень з писаною торбою, всіляко підлещуючись до нього. Вони робили прогулянки в гамаках, що їх несли негри — двоє спереду й двоє ззаду.
+
[[Хазяїн]] носився з негром, як дурень з писаною торбою, всіляко підлещуючись до нього. Вони робили прогулянки в гамаках, що їх несли негри — двоє спереду й двоє ззаду.
  
 
І ось одного дня, вирішивши, що негр для цього вже готовий, хазяїн завів з ним розмову про золоту кулю й урешті спитав, де ж вона.
 
І ось одного дня, вирішивши, що негр для цього вже готовий, хазяїн завів з ним розмову про золоту кулю й урешті спитав, де ж вона.
Рядок 13: Рядок 13:
 
— Та я, хазяїне, бовкнув про кулю тільки для того, щоб знати, скільки б за неї заплатили, якби я її справді знайшов,— відповів негр.
 
— Та я, хазяїне, бовкнув про кулю тільки для того, щоб знати, скільки б за неї заплатили, якби я її справді знайшов,— відповів негр.
  
−
Знавіснівши від люті, хазяїн схопив нагая і почав шмагати ним негра. Перепало бідоласі добряче, але заклад він таки виграв.  
+
Знавіснівши від люті, [[хазяїн]] схопив нагая і почав шмагати ним негра. Перепало бідоласі добряче, але заклад він таки виграв.  
−
 
 
  
 +
{{Казка про бідного}}
 +
{{Казка про чоловіка}}
 
{{Шаблон:Кубинські народні казки (Веселка, 1988)}}
 
{{Шаблон:Кубинські народні казки (Веселка, 1988)}}
 
{{Шаблон:Кубинські народні казки українською мовою}}
 
{{Шаблон:Кубинські народні казки українською мовою}}

Поточна версія на 07:27, 24 березня 2014

Жив колись за часів рабства один дуже розумний негр. Якось побився об заклад з іншими невільниками, що поживе певний час коштом хазяїна, мов король. Після того, зустрівши хазяїна, спитав його:

— Хазяїне, скільки може коштувати отака завбільшки золота куля? — І розвів руки.

Хазяїн, котрий був страшенний скнара, одразу зметикував, що негр десь викопав скарб — золоту кулю. Отож він вирішив забрати золоту кулю собі, дізнавшися спершу, де вона.

Відтоді він став частувати негра, і той ласував разом із ним усіма його смачними наїдками. Раби, котрі прислуговували хазяїнові і негрові за одним столом, казали собі: «Ти ба, і справді живе, як король...»

Хазяїн носився з негром, як дурень з писаною торбою, всіляко підлещуючись до нього. Вони робили прогулянки в гамаках, що їх несли негри — двоє спереду й двоє ззаду.

І ось одного дня, вирішивши, що негр для цього вже готовий, хазяїн завів з ним розмову про золоту кулю й урешті спитав, де ж вона.

— Та я, хазяїне, бовкнув про кулю тільки для того, щоб знати, скільки б за неї заплатили, якби я її справді знайшов,— відповів негр.

Знавіснівши від люті, хазяїн схопив нагая і почав шмагати ним негра. Перепало бідоласі добряче, але заклад він таки виграв.






Отримано з https://kazka.vn.ua/index.php?title=Невільник-негр_і_золота_куля_(кубинська_народна_казка)&oldid=7598