Відмінності між версіями «Лисиця і жайвір. Іспанська народна казка»
Bogdan (обговорення | внесок) (Створена сторінка: Вік жили собі лисиця та жайвір і міцно дружили. Жайвір був чесний і роботящий. Якось він ...) |
Bogdana (обговорення | внесок) |
||
| (Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | Вік жили собі лисиця та жайвір і міцно дружили. | + | Вік жили собі [[лисиця]] та жайвір і міцно дружили. |
| − | Жайвір був чесний і роботящий. | + | [[Жайвір]] був чесний і роботящий. |
Якось він сказав лисиці: | Якось він сказав лисиці: | ||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
— Засіймо,— відповіла лисиця. | — Засіймо,— відповіла лисиця. | ||
| − | — То вже пора б її зорати,— мовив жайвір. | + | — То вже пора б її зорати,— мовив [[жайвір]]. |
— Добре,— сказала лисиця. | — Добре,— сказала лисиця. | ||
| − | Трохи згодом жайвір нагадав їй: | + | Трохи згодом [[жайвір]] нагадав їй: |
— Уже час засівати поле. | — Уже час засівати поле. | ||
| Рядок 21: | Рядок 21: | ||
— Кумасю, бур’яни глушать пшеницю, треба вирвати. | — Кумасю, бур’яни глушать пшеницю, треба вирвати. | ||
| − | — Авжеж,— погодилась лисиця,— вирвіть мерщій, а я потім зроблю решту. | + | — Авжеж,— погодилась [[лисиця]],— вирвіть мерщій, а я потім зроблю решту. |
Минуло ще трохи часу, і жайвір сказав лисиці: | Минуло ще трохи часу, і жайвір сказав лисиці: | ||
| Рядок 31: | Рядок 31: | ||
У серце жайвора закралася недовіра, і він розповів про все своєму другові хорту. | У серце жайвора закралася недовіра, і він розповів про все своєму другові хорту. | ||
| − | Хорт був дуже розумний. Він одразу здогадався, що хитра лисиця хоче обдурити сердешного жайвора, і порадив: | + | [[Хорт]] був дуже розумний. Він одразу здогадався, що хитра лисиця хоче обдурити сердешного жайвора, і порадив: |
— Скосіть пшеницю, віднесіть на тік, а мене сховайте в снопи. Тільки так, аби визирало одне око, щоб мені все було видно. | — Скосіть пшеницю, віднесіть на тік, а мене сховайте в снопи. Тільки так, аби визирало одне око, щоб мені все було видно. | ||
| − | Жайвір зробив так, як просив хорт. | + | [[Жайвір]] зробив так, як просив хорт. |
| − | Незабаром з’явилася й лисиця. Вона побачила тік, пшеницю в снопах і вельми зраділа, аж затанцювала, приспівуючи: | + | Незабаром з’явилася й [[лисиця]]. Вона побачила тік, пшеницю в снопах і вельми зраділа, аж затанцювала, приспівуючи: |
Ф’юї, ф’юї, | Ф’юї, ф’юї, | ||
| Рядок 52: | Рядок 52: | ||
— Але вона ще неспіла,— відповів хорт, вискочив зі схованки і задушив лисицю. | — Але вона ще неспіла,— відповів хорт, вискочив зі схованки і задушив лисицю. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | {{Шаблон:Іспанські народні казки українською мовою}} | ||
| + | {{Казки про тварин}} | ||
Поточна версія на 18:06, 12 вересня 2013
Вік жили собі лисиця та жайвір і міцно дружили.
Жайвір був чесний і роботящий.
Якось він сказав лисиці:
— Кумасю лисице, є в мене трохи землі, засіймо її вкупі.
— Засіймо,— відповіла лисиця.
— То вже пора б її зорати,— мовив жайвір.
— Добре,— сказала лисиця.
Трохи згодом жайвір нагадав їй:
— Уже час засівати поле.
— Засійте мерщій, а я потім зроблю решту,— відповіла лисиця.
— Кумасю, бур’яни глушать пшеницю, треба вирвати.
— Авжеж,— погодилась лисиця,— вирвіть мерщій, а я потім зроблю решту.
Минуло ще трохи часу, і жайвір сказав лисиці:
— Кумасю, пшениця вже достигла, і треба скосити її.
— Не гайтеся,— відповіла лисиця,— скосіть швидше, а я потім зроблю решту.
У серце жайвора закралася недовіра, і він розповів про все своєму другові хорту.
Хорт був дуже розумний. Він одразу здогадався, що хитра лисиця хоче обдурити сердешного жайвора, і порадив:
— Скосіть пшеницю, віднесіть на тік, а мене сховайте в снопи. Тільки так, аби визирало одне око, щоб мені все було видно.
Жайвір зробив так, як просив хорт.
Незабаром з’явилася й лисиця. Вона побачила тік, пшеницю в снопах і вельми зраділа, аж затанцювала, приспівуючи:
Ф’юї, ф’юї,
Солома і пшениця мої.
Ф’юї, ф’юї,
Солома і пшениця мої.
Наблизившись до снопів, де ховався хорт, лисиця вгледіла в соломі око й сказала:
— Ой, яка виноградинка!
— Але вона ще неспіла,— відповів хорт, вискочив зі схованки і задушив лисицю.
