Відмінності між версіями «Кмітливий гаїтянець (кубинська народна казка)»
Bogdan (обговорення | внесок) (Створена сторінка: {{Шаблон:Кубинські народні казки (Веселка, 1988)}} {{Шаблон:Кубинські народні казки українс...) |
Bogdana (обговорення | внесок) |
||
(Не показано 4 проміжні версії ще одного користувача) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | Убараці для рубачів цукрової тростини жили поденники, серед них був один кмітливий гаїтянець. | ||
+ | Першого дня, отримавши зароблені гроші, він узяв глечичок і поклав туди три песо. Вночі, коли всі поснули, гаїтянець заліз у свій гамак і заходився виспівувати: | ||
+ | ''Маю я три песо в глечику,'' | ||
+ | ''Завтра вкину ще три песо.'' | ||
+ | Якийсь пройдисвіт, що теж ночував у бараці, саме не спав, але | ||
+ | |||
+ | не звернув уваги на його слова. | ||
+ | |||
+ | Другого дня. знову отримавши платню, гаїтянець узяв глечичок і поклав туди три песо. Коли настала ніч, він умостився в гамаку й знову: | ||
+ | |||
+ | ''Маю я шість песо в глечику,'' | ||
+ | |||
+ | ''Завтра вкину ще шість песо.'' | ||
+ | |||
+ | Цього разу пройдисвіт подумав: «Треба розвідати, де той глечик з грішми». | ||
+ | |||
+ | Третього дня він простежив за гаїтянцем і побачив, що той ховає глечик на тростиновому полі під великою каменюкою. | ||
+ | |||
+ | Коли випала нагода, пройдисвіт засунув у глечик руку й витяг дванадцять песо. | ||
+ | |||
+ | Четвертого дня гаїтянець. радіючи з своєї завбачливості, вирішив узяти з глечика три песо, які були йому навіщось потрібні. Вийнявши глечик з-під каменя, він дуже здивувався, що всі його заощадження зникли, і подумав: «Ну, постривай, злодюго!» | ||
+ | |||
+ | П’ятого дня мали платити гроші, отож уночі гаїтянець знову заспівав: | ||
+ | |||
+ | ''Маю я дванадцять песо в глечику,'' | ||
+ | |||
+ | ''Завтра вкину ще двадцять песо!'' | ||
+ | |||
+ | Пройдисвіт усе чув, тому прокинувся дуже рано й мерщій поклав у глечик гаїтянця дванадцять песо. | ||
+ | |||
+ | Увечері гаїтянець зазирнув у глечик і побачив, що перехитрив злодія. Він тайком забрав дванадцять песо й пішов собі. Тим часом пройдисвіт, заховавшись у тростинових заростях, стежив за ним. Щойно гаїтянець зник з очей, він метнувся до глечика, аби по-живитися ще й тими двадцятьма песо, які гаїтянець обіцяв докласти до своїх заощаджень. Побачивши, що глечик порожній, він вигукнув: | ||
+ | |||
+ | — Ну й меткий же цей гаїтянець! Таки перехитрив мене! | ||
+ | |||
+ | {{Казка про чоловіка}} | ||
+ | {{Казка про бідного}} | ||
{{Шаблон:Кубинські народні казки (Веселка, 1988)}} | {{Шаблон:Кубинські народні казки (Веселка, 1988)}} | ||
{{Шаблон:Кубинські народні казки українською мовою}} | {{Шаблон:Кубинські народні казки українською мовою}} |
Поточна версія на 06:49, 19 березня 2014
Убараці для рубачів цукрової тростини жили поденники, серед них був один кмітливий гаїтянець.
Першого дня, отримавши зароблені гроші, він узяв глечичок і поклав туди три песо. Вночі, коли всі поснули, гаїтянець заліз у свій гамак і заходився виспівувати:
Маю я три песо в глечику,
Завтра вкину ще три песо.
Якийсь пройдисвіт, що теж ночував у бараці, саме не спав, але
не звернув уваги на його слова.
Другого дня. знову отримавши платню, гаїтянець узяв глечичок і поклав туди три песо. Коли настала ніч, він умостився в гамаку й знову:
Маю я шість песо в глечику,
Завтра вкину ще шість песо.
Цього разу пройдисвіт подумав: «Треба розвідати, де той глечик з грішми».
Третього дня він простежив за гаїтянцем і побачив, що той ховає глечик на тростиновому полі під великою каменюкою.
Коли випала нагода, пройдисвіт засунув у глечик руку й витяг дванадцять песо.
Четвертого дня гаїтянець. радіючи з своєї завбачливості, вирішив узяти з глечика три песо, які були йому навіщось потрібні. Вийнявши глечик з-під каменя, він дуже здивувався, що всі його заощадження зникли, і подумав: «Ну, постривай, злодюго!»
П’ятого дня мали платити гроші, отож уночі гаїтянець знову заспівав:
Маю я дванадцять песо в глечику,
Завтра вкину ще двадцять песо!
Пройдисвіт усе чув, тому прокинувся дуже рано й мерщій поклав у глечик гаїтянця дванадцять песо.
Увечері гаїтянець зазирнув у глечик і побачив, що перехитрив злодія. Він тайком забрав дванадцять песо й пішов собі. Тим часом пройдисвіт, заховавшись у тростинових заростях, стежив за ним. Щойно гаїтянець зник з очей, він метнувся до глечика, аби по-живитися ще й тими двадцятьма песо, які гаїтянець обіцяв докласти до своїх заощаджень. Побачивши, що глечик порожній, він вигукнув:
— Ну й меткий же цей гаїтянець! Таки перехитрив мене!
Помилка створення мініатюри: Не вдалося зберегти мініатюру до місця призначення Казка про чоловіка |
---|
Дерев'яний кінь (українська народна казка) • Корова, кінь і пес (українська народна казка) • Кобиляча голова (українська народна казка) • Сліпий кінь (українська народна казка) • Богатирський кінь (українська народна казка) • Мірошник Гавриїл і пані Марйо (грецька народна казка) • Безхвоста (грецька народна казка) • Хуан Сяо (китайська народна казка) |
Помилка створення мініатюри: Не вдалося зберегти мініатюру до місця призначення Казка про бідного |
---|