Відмінності між версіями «Студенти і солдат (кубинська народна казка)»

Матеріал з Казки українською мовою
 
Рядок 17: Рядок 17:
 
А мені приснилося таке: коли вже один з вас потрапив на найвище небо, а другий — на найглибшу глибінь, то я подумав, що ми більше ніколи не зустрінемось, тому встав уночі і з’їв курча й хліб.  
 
А мені приснилося таке: коли вже один з вас потрапив на найвище небо, а другий — на найглибшу глибінь, то я подумав, що ми більше ніколи не зустрінемось, тому встав уночі і з’їв курча й хліб.  
  
 
+
{{Казка про бідного}}
 +
{{Казка про чоловіка}}
 
{{Шаблон:Кубинські народні казки (Веселка, 1988)}}
 
{{Шаблон:Кубинські народні казки (Веселка, 1988)}}
 
{{Шаблон:Кубинські народні казки українською мовою}}
 
{{Шаблон:Кубинські народні казки українською мовою}}

Поточна версія на 07:31, 24 березня 2014

Двоє студентів-хитрунів вирушили в мандри й заблукали. Нарешті вони прибилися до хатини одного солдата. Студенти мали хліб, а солдат — смажене курча.

Вирішили студенти одурити темного солдата й мовили:

Цього замало, щоб наїстися всім нам. Тож лягаймо спати, а вранці той, хто побачить найнеймовірніший сон, з’їсть це курча й хліб. І всі троє полягали спати. Опівночі солдат устав і з’їв курча й хліб. Коли ж уранці прокинулись студенти, то почали розпитувати, що кому снилося.

Один студент сказав:

— Мені приснилося, ніби я потрапив на найвище небо.

Другий студент сказав:

— А мені приснилося, ніби я попав під землю на найглибшу глибінь.

Тоді студенти запитали солдата, що він бачив уві сні. І той відповів:

А мені приснилося таке: коли вже один з вас потрапив на найвище небо, а другий — на найглибшу глибінь, то я подумав, що ми більше ніколи не зустрінемось, тому встав уночі і з’їв курча й хліб.