Відмінності між версіями «Галісієць та Конго за круглим столом (кубинська народна казка)»
Матеріал з Казки українською мовою
Bogdana (обговорення | внесок) |
Bogdana (обговорення | внесок) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
Галісієць та конто якось пішли до харчівні попоїсти. | Галісієць та конто якось пішли до харчівні попоїсти. | ||
+ | |||
Обидва дуже зголодніли і, хоч грошей у них було мало, вирішили влаштувати на той дріб’язок трапезу. | Обидва дуже зголодніли і, хоч грошей у них було мало, вирішили влаштувати на той дріб’язок трапезу. | ||
+ | |||
Коли їм подали їжу, тарілка у конго виявилася повнішою. | Коли їм подали їжу, тарілка у конго виявилася повнішою. | ||
+ | |||
Галісієць, який сидів навпроти, помітив це і повернув круглий стіл так, що конгова тарілка опинилася перед ним. | Галісієць, який сидів навпроти, помітив це і повернув круглий стіл так, що конгова тарілка опинилася перед ним. | ||
+ | |||
А тоді й каже до конго, який був дуже здивований його вчинком: | А тоді й каже до конго, який був дуже здивований його вчинком: | ||
+ | |||
— Земля кругла й увесь час обертається... | — Земля кругла й увесь час обертається... | ||
Конго, подумавши, й собі крутнув стола. Повніша тарілка знову повернулася до нього. | Конго, подумавши, й собі крутнув стола. Повніша тарілка знову повернулася до нього. | ||
+ | |||
— Ані ти, ані я не можемо керувати світом. Тож нехай усе ли-шається як є,— мовив він до галісійця. | — Ані ти, ані я не можемо керувати світом. Тож нехай усе ли-шається як є,— мовив він до галісійця. |
Поточна версія на 22:44, 14 березня 2014
Галісієць та конто якось пішли до харчівні попоїсти.
Обидва дуже зголодніли і, хоч грошей у них було мало, вирішили влаштувати на той дріб’язок трапезу.
Коли їм подали їжу, тарілка у конго виявилася повнішою.
Галісієць, який сидів навпроти, помітив це і повернув круглий стіл так, що конгова тарілка опинилася перед ним.
А тоді й каже до конго, який був дуже здивований його вчинком:
— Земля кругла й увесь час обертається...
Конго, подумавши, й собі крутнув стола. Повніша тарілка знову повернулася до нього.
— Ані ти, ані я не можемо керувати світом. Тож нехай усе ли-шається як є,— мовив він до галісійця.