Відмінності між версіями «Хитрий галісієць (кубинська народна казка)»
Bogdan (обговорення | внесок) м (перейменував «Хитрий галісієць» на «Хитрий галісієць (кубинська народна казка)») |
Bogdana (обговорення | внесок) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
Один голодний галісієць плентав дорогою й невдовзі прибився до хатини, де мешкали скупі господарі. Коли він переступив поріг, вони саме поснідали, і галісієць лише облизався. Бідолаха сказав, що вмирає з голоду, але господарям було до нього байдуже. | Один голодний галісієць плентав дорогою й невдовзі прибився до хатини, де мешкали скупі господарі. Коли він переступив поріг, вони саме поснідали, і галісієць лише облизався. Бідолаха сказав, що вмирає з голоду, але господарям було до нього байдуже. | ||
| − | Тоді він дав п’ять песо синові | + | Тоді він дав п’ять песо синові [[господар]]ів і мовив: |
— На ось пограйся... | — На ось пограйся... | ||
| − | Приготуй для гостя курча з рисом, бо він має гроші, тож добре заплатить,— звелів господар жінці. | + | Приготуй для гостя курча з рисом, бо він має гроші, тож добре заплатить,— звелів [[господар]] жінці. |
| − | Жінка підсмажила курча, зварила рису й поставила на стіл перед галісійцем. Той смачно поснідав, а потім ще й кавою запив. | + | [[Жінка]] підсмажила курча, зварила рису й поставила на стіл перед галісійцем. Той смачно поснідав, а потім ще й кавою запив. |
Попоївши всмак, він устав з ослона, підступив до хлопчика, якии затис у руці п’ять песо, відвів його вбік і сказав. | Попоївши всмак, він устав з ослона, підступив до хлопчика, якии затис у руці п’ять песо, відвів його вбік і сказав. | ||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
| − | + | {{Казка про бідного}} | |
| + | {{Казка про чоловіка}} | ||
{{Шаблон:Кубинські народні казки (Веселка, 1988)}} | {{Шаблон:Кубинські народні казки (Веселка, 1988)}} | ||
{{Шаблон:Кубинські народні казки українською мовою}} | {{Шаблон:Кубинські народні казки українською мовою}} | ||
Поточна версія на 05:15, 23 березня 2014
Один голодний галісієць плентав дорогою й невдовзі прибився до хатини, де мешкали скупі господарі. Коли він переступив поріг, вони саме поснідали, і галісієць лише облизався. Бідолаха сказав, що вмирає з голоду, але господарям було до нього байдуже.
Тоді він дав п’ять песо синові господарів і мовив:
— На ось пограйся...
Приготуй для гостя курча з рисом, бо він має гроші, тож добре заплатить,— звелів господар жінці.
Жінка підсмажила курча, зварила рису й поставила на стіл перед галісійцем. Той смачно поснідав, а потім ще й кавою запив.
Попоївши всмак, він устав з ослона, підступив до хлопчика, якии затис у руці п’ять песо, відвів його вбік і сказав.
— Хлопче, віддай-бо гроші, ти вже награвся.
І пішов своєю дорогою, сміючись із скупих господарів.
 Казка про бідного |
|---|
