Агуті і маха (кубинська народна казка)

Гуляв якось лісом агуті й набрів на велику маху яка попала в яму-пастку. Билася сердешна, билася, але так і не змогла самотужки вибратися з пастки.

— Гей. агуті, вирятуй мене!

Довірливий агуті витягнув маху, а та схопила його зубами за хвіст і не відпускає, хоче з'їсти.

— Що ж ти робиш? — здивувався агуті.— Я витягнув тебе з ями, врятував від смерті, і за це мені тепер така віддяка?

— Так завжди буває,— відповіла маха.— За добро завжди віддячують злом.

— Неправда.— каже агуті.

— Ні, правда,— стоїть на своєму маха.

— Ходімо спитаємо трьох свідків,— каже агуті.— Якщо вони визнають, що твоя правда, тоді можеш мене з’їсти.

Гаразд,— погодилась маха,— ходімо шукати трьох свідків.

І вони пішли лісом: агуті попереду, а маха ззаду повзе, зубами в його хвіст учепилася.

Ішли вони, йшли й зустріли старого коня.

Агуті його й питає:

Скажи, коню, це правда, що за добро віддячують злом? Я врятував ось цю маху від смерті, а вона хоче мене з’їсти.

— Правда, правда! — зітхнув кінь.— Скільки років я носив у сідлі свого господаря, скільки витерпів від нього знущань! А коли на старість ноги мої ослабли, мене запрягли у воза. Та тепер я вже й для цього не годжуся, і мій господар, я чув, звелів завтра мене вбити, злупити з мене шкуру й продати її чинбареві. Тож правду сказала тобі маха — за добро віддячують злом.

— Так! — зраділа маха.— Один свідок на мою користь.

Вони пішли далі. Агуті засумував. Ішли, йшли, аж назустріч їм віл.

Агуті й питає його:

— Скажи, воле, це правда, що за добро віддячують злом? Я врятував цю маху, а вона хоче мене з’їсти.

— Чистісінька правда! — відповів віл.— За добро завжди від-плачують злом. Ось мій господар усе життя мене в ярмо запрягав, а тепер, коли я постарів, не дає вмерти спокійно, хоче завтра до різника відвести. Так, голубе, за добро віддячують злом.

— Уже двоє за мене! — зраділа маха.

Пішли вони далі. Аж ось агуті побачив свою двоюрідну сестричку мишу й окликнув її. Але миша побачила, що маха його зубами за хвіст тримає, й ну тікати. Агуті їй кричить:

— Зажди, сестричко, не втікай! Хочу тебе про щось запитати.

Миша зупинилася віддалік і чекає, що той у неї питатиме.

— Скажи, це правда, що за добро віддячують злом? Я врятував маху від смерті, а вона хоче мене з’їсти. Невже й справді за добро віддячують злом?

— А це коли як,— відказує миша.— Ану розкажи, як було діло.

Та як було: маха попала в пастку, а я її вирятував,— каже агуті.

— Ходімо покажеш мені ту пастку, щоб я могла справедливо розсудити вас.

І всі троє підійшли до пастки.

— Залазь у яму, маха,— каже миша.— Я хочу побачити, як усе було насправді.

Залізла маха в яму. А миша дала агуті ломаку й сказала:

— Ну, тепер не схибни!

Т агуті почав бити маху ломакою, аж поки забив її насмерть.

Агуті і маха (кубинська народна казка) -- ось про кого розказують казки про тварин!

Лев Як лев утонув у колодязі (українська народна казка) • Сильний лев і маленьке мишеня (Болгарська народна казка) Ворона Не впусти рака з рота (Українська народна казка) • Ворона і її діти (Українська народна казка) • Ворона і гадина (Українська народна казка ) • Як ворона дістала зі дзбанка води (Українська народна казка) • Піддурена ворона (українська народна казка) • Ворона і рак (Болгарська народна казка) Вовк Як вовк хотів з'їсти чоловіка Верблюд Погонич і його верблюди Кінь Кінська сила Рак Не впусти рака з рота (Українська народна казка) • Ворона і рак (Болгарська народна казка) Заєць Бравий заєць (українська народна казка) • Як їжак і заєць бігали наввипередки (українська народна казка) • Хитрий заєць (українська народна казка) • Як вовк та заєць покумалися (українська народна казка) • Як заєць ошукав ведмедя (українська народна казка) • Як заєць ошукав ведмедя (українська народна казка) • Як заєць ошукав ведмедя (українська народна казка) • Як заєць шукав смерті (українська народна казка)