Відмінності між версіями «Лисиця та рак (Українська народна казка)»
Snak (обговорення | внесок) |
Bogdana (обговорення | внесок) |
||
(Не показано 4 проміжні версії 2 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | [[ | + | Біжить [[лисиця|лисичка]] полем. Добігає до річки, аж дивиться — рак виліз з води на камінь та клешні точить, щоб гостріші були. |
− | |||
− | |||
− | — Здоров був, раче! — каже йому лисичка.— З тим днем, що сьогодні! Це ти, мабуть, до косовиці готуєшся, що клешні об камінь гостриш? | + | — Здоров був, раче! — каже йому [[лисиця|лисичка]].— З тим днем, що сьогодні! Це ти, мабуть, до косовиці готуєшся, що клешні об камінь гостриш? |
− | Поздоровкався рак та й каже. | + | Поздоровкався [[рак]] та й каже. |
— Я клешнями роблю те, що ти зубами; так треба, щоб гостріші були. | — Я клешнями роблю те, що ти зубами; так треба, щоб гостріші були. | ||
− | А лисичка тоді йому. | + | А [[лисиця|лисичка]] тоді йому. |
− | — Тепер я бачу, чого з тебе люди сміються, розказуючи, як ти сім літ по воду ходив, та й ту на порозі розлив! Як його ходити у світі, коли на ногах зуби? Признайся, що таки правду люди говорять про тебе! | + | [[Файл:Kazka pro raka-250.jpg|left]]— Тепер я бачу, чого з тебе люди сміються, розказуючи, як ти сім літ по воду ходив, та й ту на порозі розлив! Як його ходити у світі, коли на ногах зуби? Признайся, що таки правду люди говорять про тебе! |
— Може, колись теє й правдою було, та тепер брехнею стало! Ось коли хочеш, то давай побіжим наввипередки. Я тобі ще на один скок уперед ходу дам. Біжим до тієї осички, що стоїть онде на узліссі. | — Може, колись теє й правдою було, та тепер брехнею стало! Ось коли хочеш, то давай побіжим наввипередки. Я тобі ще на один скок уперед ходу дам. Біжим до тієї осички, що стоїть онде на узліссі. | ||
− | — Як так, то й так,— каже лисиця. | + | — Як так, то й так,— каже [[лисиця]]. |
− | Повернулась до лісу, стала на один скок уперед проти рака та й дожидає, коли той звелить бігти. А рак, учепившись клешнями за лисиччиного хвоста, підобгав усі вісім своїх ніг та й гукнув. | + | Повернулась до лісу, стала на один скок уперед проти [[рак|рака]] та й дожидає, коли той звелить бігти. А [[рак]], учепившись клешнями за лисиччиного хвоста, підобгав усі вісім своїх ніг та й гукнув. |
— Но! | — Но! | ||
− | От лисичка і подалась вподовж поля. Добігає до осики, повернулась, щоб подивитись, а де той рак чимчикує, аж чує позад себе. | + | От [[лисиця|лисичка]] і подалась вподовж поля. Добігає до осики, повернулась, щоб подивитись, а де той рак чимчикує, аж чує позад себе. |
— Та й забарилась ти, лисичко! Я вже і на осику лазив, усе визирав, чи скоро ти прибіжиш. | — Та й забарилась ти, лисичко! Я вже і на осику лазив, усе визирав, чи скоро ти прибіжиш. | ||
Рядок 30: | Рядок 28: | ||
І більш не сміялася з рака. | І більш не сміялася з рака. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | {{Казки про тварин}} | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Казки про лисичку]] | ||
+ | [[Категорія:українська народна казка]] | ||
+ | {{Шаблон:Казки з книги Українські народні казки про тварин (Україна,2004)}} | ||
+ | |||
+ | {{Шаблон:Казки з книги Українські казки частина 2 (Septima,2005)}} |
Поточна версія на 18:59, 2 листопада 2014
Біжить лисичка полем. Добігає до річки, аж дивиться — рак виліз з води на камінь та клешні точить, щоб гостріші були.
— Здоров був, раче! — каже йому лисичка.— З тим днем, що сьогодні! Це ти, мабуть, до косовиці готуєшся, що клешні об камінь гостриш?
Поздоровкався рак та й каже.
— Я клешнями роблю те, що ти зубами; так треба, щоб гостріші були.
А лисичка тоді йому.
— Тепер я бачу, чого з тебе люди сміються, розказуючи, як ти сім літ по воду ходив, та й ту на порозі розлив! Як його ходити у світі, коли на ногах зуби? Признайся, що таки правду люди говорять про тебе!
— Може, колись теє й правдою було, та тепер брехнею стало! Ось коли хочеш, то давай побіжим наввипередки. Я тобі ще на один скок уперед ходу дам. Біжим до тієї осички, що стоїть онде на узліссі.
— Як так, то й так,— каже лисиця.
Повернулась до лісу, стала на один скок уперед проти рака та й дожидає, коли той звелить бігти. А рак, учепившись клешнями за лисиччиного хвоста, підобгав усі вісім своїх ніг та й гукнув.
— Но!
От лисичка і подалась вподовж поля. Добігає до осики, повернулась, щоб подивитись, а де той рак чимчикує, аж чує позад себе.
— Та й забарилась ти, лисичко! Я вже і на осику лазив, усе визирав, чи скоро ти прибіжиш.
Дуже здивувалась лисичка, аж рота роззявила.
— Чи то ж видано! — каже.
І більш не сміялася з рака.
Книга:Українські народні казки про тварин (Україна,2004) | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Казки з книги Українські казки частина 2 (Septima,2005) |
---|
Кравець і вовк • Вовк під вікном • Журавель сватає чаплю • Жаба боязкіша від зайця • В"юнець-молодець • Як звірі хату будували • Як чоловік та ведмідь хазяйнували • Дід, баба та курочка ряба • Котофей і пан печерецький • Лисиця та рак • Кіт, кріт, курочка та лисиця • Лисяче серце • Лисиця і козел у ямі • Як гадюка і чоловік судились • Як вовк гусям грав • Хитрий їжак • Свиня, ведмідь, лисиця та кіт • Вовчок-товчок • Мишача рада • Лев та осел • Як миша віддячила левові • Як лисиця висповідала зайця, качку та півня • Піддурена ворона • Сніжниця • Красносвіт • Іванко - цар звірят • Казка про Лугая • Про богатиря Буха Копитовича • Про двох братів і сорок розбійників • Де взялися запорожці • Мудрий Іванко • Нещасний Данилко • Три сестри • Іван Богданець • Бідняк і чарівна пташка |