Відмінності між версіями «Агуті і маха (кубинська народна казка)»
Bogdan (обговорення | внесок) (Створена сторінка: {{Шаблон:Кубинські народні казки (Веселка, 1988)}} {{Шаблон:Кубинські народні казки українс...) |
Bogdana (обговорення | внесок) |
||
(Не показано 3 проміжні версії ще одного користувача) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | Гуляв якось лісом агуті й набрів на велику маху яка попала в яму-пастку. Билася сердешна, билася, але так і не змогла самотужки вибратися з пастки. | ||
+ | — Гей. агуті, вирятуй мене! | ||
+ | Довірливий агуті витягнув маху, а та схопила його зубами за хвіст і не відпускає, хоче з'їсти. | ||
+ | — Що ж ти робиш? — здивувався агуті.— Я витягнув тебе з ями, врятував від смерті, і за це мені тепер така віддяка? | ||
+ | — Так завжди буває,— відповіла маха.— За добро завжди віддячують злом. | ||
+ | |||
+ | — Неправда.— каже агуті. | ||
+ | |||
+ | — Ні, правда,— стоїть на своєму маха. | ||
+ | |||
+ | — Ходімо спитаємо трьох свідків,— каже агуті.— Якщо вони визнають, що твоя правда, тоді можеш мене з’їсти. | ||
+ | |||
+ | Гаразд,— погодилась маха,— ходімо шукати трьох свідків. | ||
+ | |||
+ | І вони пішли лісом: агуті попереду, а маха ззаду повзе, зубами в його хвіст учепилася. | ||
+ | |||
+ | Ішли вони, йшли й зустріли старого [[коня]]. | ||
+ | |||
+ | Агуті його й питає: | ||
+ | |||
+ | Скажи, коню, це правда, що за добро віддячують злом? Я врятував ось цю маху від смерті, а вона хоче мене з’їсти. | ||
+ | |||
+ | — Правда, правда! — зітхнув [[кінь]].— Скільки років я носив у сідлі свого господаря, скільки витерпів від нього знущань! А коли на старість ноги мої ослабли, мене запрягли у воза. Та тепер я вже й для цього не годжуся, і мій господар, я чув, звелів завтра мене вбити, злупити з мене шкуру й продати її чинбареві. Тож правду сказала тобі маха — за добро віддячують злом. | ||
+ | |||
+ | — Так! — зраділа маха.— Один свідок на мою користь. | ||
+ | |||
+ | Вони пішли далі. Агуті засумував. Ішли, йшли, аж назустріч їм віл. | ||
+ | |||
+ | Агуті й питає його: | ||
+ | |||
+ | — Скажи, воле, це правда, що за добро віддячують злом? Я врятував цю маху, а вона хоче мене з’їсти. | ||
+ | |||
+ | — Чистісінька правда! — відповів віл.— За добро завжди від-плачують злом. Ось мій господар усе життя мене в ярмо запрягав, а тепер, коли я постарів, не дає вмерти спокійно, хоче завтра до різника відвести. Так, голубе, за добро віддячують злом. | ||
+ | |||
+ | — Уже двоє за мене! — зраділа маха. | ||
+ | |||
+ | Пішли вони далі. Аж ось агуті побачив свою двоюрідну сестричку мишу й окликнув її. Але миша побачила, що маха його зубами за хвіст тримає, й ну тікати. Агуті їй кричить: | ||
+ | |||
+ | — Зажди, сестричко, не втікай! Хочу тебе про щось запитати. | ||
+ | |||
+ | Миша зупинилася віддалік і чекає, що той у неї питатиме. | ||
+ | |||
+ | — Скажи, це правда, що за добро віддячують злом? Я врятував маху від смерті, а вона хоче мене з’їсти. Невже й справді за добро віддячують злом? | ||
+ | |||
+ | — А це коли як,— відказує миша.— Ану розкажи, як було діло. | ||
+ | |||
+ | Та як було: маха попала в пастку, а я її вирятував,— каже агуті. | ||
+ | |||
+ | — Ходімо покажеш мені ту пастку, щоб я могла справедливо розсудити вас. | ||
+ | |||
+ | І всі троє підійшли до пастки. | ||
+ | |||
+ | — Залазь у яму, маха,— каже миша.— Я хочу побачити, як усе було насправді. | ||
+ | |||
+ | Залізла маха в яму. А миша дала агуті ломаку й сказала: | ||
+ | |||
+ | — Ну, тепер не схибни! | ||
+ | |||
+ | Т агуті почав бити маху ломакою, аж поки забив її насмерть. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | {{Казки про тварин}} | ||
+ | {{Чарівні казки}} | ||
{{Шаблон:Кубинські народні казки (Веселка, 1988)}} | {{Шаблон:Кубинські народні казки (Веселка, 1988)}} | ||
{{Шаблон:Кубинські народні казки українською мовою}} | {{Шаблон:Кубинські народні казки українською мовою}} |
Поточна версія на 04:54, 12 березня 2014
Гуляв якось лісом агуті й набрів на велику маху яка попала в яму-пастку. Билася сердешна, билася, але так і не змогла самотужки вибратися з пастки.
— Гей. агуті, вирятуй мене!
Довірливий агуті витягнув маху, а та схопила його зубами за хвіст і не відпускає, хоче з'їсти.
— Що ж ти робиш? — здивувався агуті.— Я витягнув тебе з ями, врятував від смерті, і за це мені тепер така віддяка?
— Так завжди буває,— відповіла маха.— За добро завжди віддячують злом.
— Неправда.— каже агуті.
— Ні, правда,— стоїть на своєму маха.
— Ходімо спитаємо трьох свідків,— каже агуті.— Якщо вони визнають, що твоя правда, тоді можеш мене з’їсти.
Гаразд,— погодилась маха,— ходімо шукати трьох свідків.
І вони пішли лісом: агуті попереду, а маха ззаду повзе, зубами в його хвіст учепилася.
Ішли вони, йшли й зустріли старого коня.
Агуті його й питає:
Скажи, коню, це правда, що за добро віддячують злом? Я врятував ось цю маху від смерті, а вона хоче мене з’їсти.
— Правда, правда! — зітхнув кінь.— Скільки років я носив у сідлі свого господаря, скільки витерпів від нього знущань! А коли на старість ноги мої ослабли, мене запрягли у воза. Та тепер я вже й для цього не годжуся, і мій господар, я чув, звелів завтра мене вбити, злупити з мене шкуру й продати її чинбареві. Тож правду сказала тобі маха — за добро віддячують злом.
— Так! — зраділа маха.— Один свідок на мою користь.
Вони пішли далі. Агуті засумував. Ішли, йшли, аж назустріч їм віл.
Агуті й питає його:
— Скажи, воле, це правда, що за добро віддячують злом? Я врятував цю маху, а вона хоче мене з’їсти.
— Чистісінька правда! — відповів віл.— За добро завжди від-плачують злом. Ось мій господар усе життя мене в ярмо запрягав, а тепер, коли я постарів, не дає вмерти спокійно, хоче завтра до різника відвести. Так, голубе, за добро віддячують злом.
— Уже двоє за мене! — зраділа маха.
Пішли вони далі. Аж ось агуті побачив свою двоюрідну сестричку мишу й окликнув її. Але миша побачила, що маха його зубами за хвіст тримає, й ну тікати. Агуті їй кричить:
— Зажди, сестричко, не втікай! Хочу тебе про щось запитати.
Миша зупинилася віддалік і чекає, що той у неї питатиме.
— Скажи, це правда, що за добро віддячують злом? Я врятував маху від смерті, а вона хоче мене з’їсти. Невже й справді за добро віддячують злом?
— А це коли як,— відказує миша.— Ану розкажи, як було діло.
Та як було: маха попала в пастку, а я її вирятував,— каже агуті.
— Ходімо покажеш мені ту пастку, щоб я могла справедливо розсудити вас.
І всі троє підійшли до пастки.
— Залазь у яму, маха,— каже миша.— Я хочу побачити, як усе було насправді.
Залізла маха в яму. А миша дала агуті ломаку й сказала:
— Ну, тепер не схибни!
Т агуті почав бити маху ломакою, аж поки забив її насмерть.
Помилка створення мініатюри: Не вдалося зберегти мініатюру до місця призначення Чарівні казки |
---|
Жабеня та гадючка (грецька народна казка) • Півень і курка (хорватська народна казка) • Дівчина-жаба (хорватська народна казка) • Пастух і чарівникова дочка (словенська народна казка) • Бабина дівчина золота Золотника (македонська народна казка) • Червоний ліхтарик (китайська народна казка) • Як мавпи діставали з криниці місяць (китайська народна казка) • Чарівний батіг (китайська народна казка) • Пензлик Маляна (китайська народна казка) • Чарівний чан (китайська народна казка) • Мідна гора (китайська народна казка) • Чому кіт і собака ворогами стали (китайська народна казка) |
Казки з книги Кубинські народні казки (Веселка,1988) |
---|
Як жорстокий управитель спокутував свій гріх • Педро злий та дід і баба • Казка, яка не має кінця • Як олень і черепаха бігали наввипередки • Агуті і маха • Чому схопиморе так називається • Галісієць та конго за круглим столом • Нема нічого простішого • Як слон і лев подорожували • Принцеса, що любила свого батька більше, ніж сіль • Невдячний віслюк • Пригоди цапка й кота • Хлопець, який усе віддав • Старі ворони • Рушниця амбросю • Негр, білий і сорокарогий олень • Загадка, яку склав негр • Швець і п’ятнадцять сентаво боргу • Задавака • Як селянин не заплатив за яєчню • Черепаха і чорт • Про вулиці камагуея та бичків • Лихий господар • Ходяча гарбузова грядка • Кмітливий гаїтянець • Барани забіяки • Подаровані раки • Семибарвний кінь • Як дурник одружився з королівною • Хитрий галісієць • Хуан ведмідь • Невільник-негр і золота куля • Силач • Студенти і солдат • Пригоди моряка • Бідняк і багач • Як черепаха літала • Підставне теля • Як чоловік зі змією судився • Бик-поет |
Кубинські казки українською мовою |
---|
Як жорстокий управитель спокутував свій гріх • Педро злий та дід і баба • Казка, яка не має кінця • Як олень і черепаха бігали наввипередки • Агуті і маха • Чому схопиморе так називається • Галісієць та конго за круглим столом • Нема нічого простішого • Як слон і лев подорожували • Принцеса, що любила свого батька більше, ніж сіль • Невдячний віслюк • Пригоди цапка й кота • Хлопець, який усе віддав • Старі ворони • Рушниця амбросю • Негр, білий і сорокарогий олень • Загадка, яку склав негр • Швець і п’ятнадцять сентаво боргу • Задавака • Як селянин не заплатив за яєчню • Черепаха і чорт • Про вулиці камагуея та бичків • Лихий господар • Ходяча гарбузова грядка • Кмітливий гаїтянець • Барани забіяки • Подаровані раки • Семибарвний кінь • Як дурник одружився з королівною • Хитрий галісієць • Хуан ведмідь • Невільник-негр і золота куля • Силач • Студенти і солдат • Пригоди моряка • Бідняк і багач • Як черепаха літала • Підставне теля • Як чоловік зі змією судився • Бик-поет |