Відмінності між версіями «Як черепаха літала (кубинська народна казка)»

Матеріал з Казки українською мовою
 
(Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
Черепаха і яструб кумували. Якось вони розговорилися. Черепаха й каже:
+
[[Черепаха]] і яструб кумували. Якось вони розговорилися. [[Черепаха]] й каже:
  
 
— Як добре тобі, куме! Де захочеш, там собі й літаєш! Чи не взяв би ти і мене коли-небудь на прогулянку?
 
— Як добре тобі, куме! Де захочеш, там собі й літаєш! Чи не взяв би ти і мене коли-небудь на прогулянку?
Рядок 5: Рядок 5:
 
А яструб відповідає:
 
А яструб відповідає:
  
— Чому ж не взяти, кумонько? ф тільки зможу, так і візьму... І коли одного дня яструб добряче зголоднів, він подумав собі: «А візьму-но я кумоньку-черепаху на прогулянку, скину її додолу, вона розіб'ється, то й пообідаю...»
+
— Чому ж не взяти, кумонько? А тільки зможу, так і візьму... І коли одного дня яструб добряче зголоднів, він подумав собі: «А візьму-но я кумоньку-черепаху на прогулянку, скину її додолу, вона розіб'ється, то й пообідаю...»
  
 
Отож полетів він туди, де жила черепаха, та й каже їй:
 
Отож полетів він туди, де жила черепаха, та й каже їй:
  
— Сідай-но, кумонько, на мене, повезу тебе на прогулянку... Раденька черепаха всілася на яструба, а він, піднявшись височенько, почав перевертатись у повітрі, щоб черепаха упала. І черепаха, відчайдушно вчепившися в яструбине пір’я, сказала:
+
— Сідай-но, кумонько, на мене, повезу тебе на прогулянку... Раденька [[черепаха]] всілася на яструба, а він, піднявшись височенько, почав перевертатись у повітрі, щоб черепаха упала. І черепаха, відчайдушно вчепившися в яструбине пір’я, сказала:
  
 
Якщо тепер убережусь,
 
Якщо тепер убережусь,
Рядок 16: Рядок 16:
  
  
 
+
[[Категорія:Казки про природу]]
 +
{{Казки про тварин}}
 
{{Шаблон:Кубинські народні казки (Веселка, 1988)}}
 
{{Шаблон:Кубинські народні казки (Веселка, 1988)}}
 
{{Шаблон:Кубинські народні казки українською мовою}}
 
{{Шаблон:Кубинські народні казки українською мовою}}

Поточна версія на 08:01, 24 березня 2014

Черепаха і яструб кумували. Якось вони розговорилися. Черепаха й каже:

— Як добре тобі, куме! Де захочеш, там собі й літаєш! Чи не взяв би ти і мене коли-небудь на прогулянку?

А яструб відповідає:

— Чому ж не взяти, кумонько? А тільки зможу, так і візьму... І коли одного дня яструб добряче зголоднів, він подумав собі: «А візьму-но я кумоньку-черепаху на прогулянку, скину її додолу, вона розіб'ється, то й пообідаю...»

Отож полетів він туди, де жила черепаха, та й каже їй:

— Сідай-но, кумонько, на мене, повезу тебе на прогулянку... Раденька черепаха всілася на яструба, а він, піднявшись височенько, почав перевертатись у повітрі, щоб черепаха упала. І черепаха, відчайдушно вчепившися в яструбине пір’я, сказала:

Якщо тепер убережусь,

То в небо більше не вернусь.