Відмінності між версіями «Пастух, кобра і лисиця (іспанська народна казка)»
Bogdan (обговорення | внесок) (Створена сторінка: Йшов чоловік дорогою і побачив під великим каменем кобру, що здихала. Кобра теж помітила...) |
Bogdana (обговорення | внесок) м (перейменував «Пастух, кобра і лисиця. Іспанська народна казка» на «Пастух, кобра і лисиця (іспанська народна казка)») |
||
(Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | Йшов чоловік дорогою і побачив під великим каменем кобру, що здихала. | + | Йшов [[чоловік]] дорогою і побачив під великим каменем кобру, що здихала. |
− | Кобра теж помітила чоловіка і стала благати, аби він витяг її звідти; за це вона дасть йому все, що він забажає. | + | [[Кобра]] теж помітила чоловіка і стала благати, аби він витяг її звідти; за це вона дасть йому все, що він забажає. |
− | Чоловік витяг кобру з-під каменя, але вона замість винагороди сказала, що з’їсть його. Чоловік аж остовпів від такої невдячності й сказав: | + | Чоловік витяг кобру з-під каменя, але вона замість винагороди сказала, що з’їсть його. [[Чоловік]] аж остовпів від такої невдячності й сказав: |
— Добре, з’їси, але спершу ходімо до судді, хай розсудить нас по правді. | — Добре, з’їси, але спершу ходімо до судді, хай розсудить нас по правді. | ||
− | Вирушили вони в дорогу й незабаром зустріли вола. Змія спитала, чи це не суддя. | + | Вирушили вони в дорогу й незабаром зустріли вола. [[Змія]] спитала, чи це не суддя. |
Чоловік відповів, що ні, і вони пішли далі. Трохи згодом зустріли вівцю. | Чоловік відповів, що ні, і вони пішли далі. Трохи згодом зустріли вівцю. | ||
Рядок 13: | Рядок 13: | ||
Змія знову спитала, чи це не суддя, і чоловік сказав, що ні. | Змія знову спитала, чи це не суддя, і чоловік сказав, що ні. | ||
− | Та ось зустрілася їм лисиця, і тоді чоловік сказав, що це суддя. | + | Та ось зустрілася їм [[лисиця]], і тоді чоловік сказав, що це суддя. |
Вони розповіли їй, у чім річ. Але лисиця не захотіла відповідати, сказала, що їй спершу треба глянути, де все те сталося, аби знати, як було насправді. | Вони розповіли їй, у чім річ. Але лисиця не захотіла відповідати, сказала, що їй спершу треба глянути, де все те сталося, аби знати, як було насправді. | ||
Рядок 23: | Рядок 23: | ||
Чоловік спитав у лисиці, скільки ж він має заплатити їй за пораду. Лисиця попросила в нього найкращих курок. Тоді чоловік пішов додому і розповів | Чоловік спитав у лисиці, скільки ж він має заплатити їй за пораду. Лисиця попросила в нього найкращих курок. Тоді чоловік пішов додому і розповів | ||
− | про все жінці. Жінка не дозволила брати курей — замість них порадила взяти собаку. | + | про все жінці. [[Жінка]] не дозволила брати курей — замість них порадила взяти собаку. |
− | Чоловік так і зробив. | + | [[Чоловік]] так і зробив. |
Проте коли він підійшов із мішком до лисиці, вона понюхала і сказала: | Проте коли він підійшов із мішком до лисиці, вона понюхала і сказала: | ||
Рядок 31: | Рядок 31: | ||
— Може, це й кури, але мені вони смердять псиною. | — Може, це й кури, але мені вони смердять псиною. | ||
− | І мерщій дременула, бо чоловік розв’язав мішок і випустив собаку. Собака погнався за лисицею. | + | І мерщій дременула, бо чоловік розв’язав мішок і випустив собаку. [[Собака]] погнався за лисицею. |
Лисиця бігла і примовляла: | Лисиця бігла і примовляла: | ||
Рядок 49: | Рядок 49: | ||
— А я, моя господине? | — А я, моя господине? | ||
− | — А ти мовчи,— гримнула на нього лисиця,— весь час мене затримував, волохатий! | + | — А ти мовчи,— гримнула на нього [[лисиця]],— весь час мене затримував, волохатий! |
{{Шаблон:Іспанські народні казки українською мовою}} | {{Шаблон:Іспанські народні казки українською мовою}} | ||
+ | {{Казка про чоловіка}} | ||
+ | {{Казки про тварин}} |
Поточна версія на 18:24, 12 вересня 2013
Йшов чоловік дорогою і побачив під великим каменем кобру, що здихала.
Кобра теж помітила чоловіка і стала благати, аби він витяг її звідти; за це вона дасть йому все, що він забажає.
Чоловік витяг кобру з-під каменя, але вона замість винагороди сказала, що з’їсть його. Чоловік аж остовпів від такої невдячності й сказав:
— Добре, з’їси, але спершу ходімо до судді, хай розсудить нас по правді.
Вирушили вони в дорогу й незабаром зустріли вола. Змія спитала, чи це не суддя.
Чоловік відповів, що ні, і вони пішли далі. Трохи згодом зустріли вівцю.
Змія знову спитала, чи це не суддя, і чоловік сказав, що ні.
Та ось зустрілася їм лисиця, і тоді чоловік сказав, що це суддя.
Вони розповіли їй, у чім річ. Але лисиця не захотіла відповідати, сказала, що їй спершу треба глянути, де все те сталося, аби знати, як було насправді.
Повернулися всі на те місце, і лисиця звеліла, щоб змія залізла туди, де була раніше.
Тільки-но вона це зробила, лисиця звеліла чоловікові, аби він добре придавив її каменем — знатиме, як бути невдячною.
Чоловік спитав у лисиці, скільки ж він має заплатити їй за пораду. Лисиця попросила в нього найкращих курок. Тоді чоловік пішов додому і розповів
про все жінці. Жінка не дозволила брати курей — замість них порадила взяти собаку.
Чоловік так і зробив.
Проте коли він підійшов із мішком до лисиці, вона понюхала і сказала:
— Може, це й кури, але мені вони смердять псиною.
І мерщій дременула, бо чоловік розв’язав мішок і випустив собаку. Собака погнався за лисицею.
Лисиця бігла і примовляла:
— Хутчіше, мої ніженьки! На цьому світі самі лише пастки.
Діставшись на вершину гори, лисиця стала лизати свої лапи й примовляти:
— Ой мої лапки, як ви чудово бігли!
А потім:
— Ой мої вушка, як ви стирчали!
І тоді озвався хвіст:
— А я, моя господине?
— А ти мовчи,— гримнула на нього лисиця,— весь час мене затримував, волохатий!
Помилка створення мініатюри: Не вдалося зберегти мініатюру до місця призначення Казка про чоловіка |
---|
Дерев'яний кінь (українська народна казка) • Корова, кінь і пес (українська народна казка) • Кобиляча голова (українська народна казка) • Сліпий кінь (українська народна казка) • Богатирський кінь (українська народна казка) • Мірошник Гавриїл і пані Марйо (грецька народна казка) • Безхвоста (грецька народна казка) • Хуан Сяо (китайська народна казка) |