Відмінності між версіями «Бик-поет (кубинська народна казка)»

Матеріал з Казки українською мовою
 
(Не показані 2 проміжні версії цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
 
Якось господар вийшов на пасовище й заходився оглядати з рогів до ратиць старого бика, якого він давно вже не запрягав, а тепер вирішив повести на продаж.  
 
Якось господар вийшов на пасовище й заходився оглядати з рогів до ратиць старого бика, якого він давно вже не запрягав, а тепер вирішив повести на продаж.  
  
−
І селянин сказав уголос:
+
І [[селянин]] сказав уголос:
  
 
Він же старий, і я продам його різникові.
 
Він же старий, і я продам його різникові.
Рядок 7: Рядок 7:
 
Але бик почув це і відповів йому:
 
Але бик почув це і відповів йому:
  
−
Ти впіймав мене на лузі, щоб орав я, молодий, а тепер я вже старий,— то в різницю по заслузі?
 
  
−
Ми були з тобою друзі, я тобі поміг-таки; і, коли усі телички ходять пастовнем зраділо, хочеш ти, щоб моє тіло порубали на шматки.
+
Ти впіймав мене на лузі,
  
−
Хто б це міг подумать, знати два чи три роки тому: я тобі довіривсь — «му!» — щоб на тебе працювати.
+
щоб орав я, молодий,
  
−
А зробився ти багатий — зрадив бідного бика.
+
а тепер я вже старий,—  
  
−
Ти забрав мене з лзтжка на орання молодого, став не вартим я нічого,— ти ведеш до різника.
+
то в різницю по заслузі?
  
−
Тоді чоловік зглянувся над биком і залишив його на пасовищі, щоб він там ходив і пасся аж до смерті.
 
  
 +
Ми були з тобою друзі,
  
 +
я тобі поміг-таки;
 +
 +
і, коли усі телички
 +
 +
ходять пастовнем зраділо,
 +
 +
хочеш ти, щоб моє тіло
 +
 +
порубали на шматки.
 +
 +
 +
Хто б це міг подумать,
 +
 +
знати два чи три роки тому:
 +
 +
я тобі довіривсь — «му!» —
 +
 +
щоб на тебе працювати.
 +
 +
А зробився ти багатий —
 +
 +
зрадив бідного бика.
 +
 +
 +
Ти забрав мене з лужка
 +
 +
на орання молодого,
 +
 +
став не вартим я нічого,—
 +
 +
ти ведеш до різника.
 +
 +
 +
Тоді [[чоловік]] зглянувся над биком і залишив його на пасовищі, щоб він там ходив і пасся аж до смерті.
 +
 +
{{Казка про чоловіка}}
 +
{{Казки про тварин}}
 
{{Шаблон:Кубинські народні казки (Веселка, 1988)}}
 
{{Шаблон:Кубинські народні казки (Веселка, 1988)}}
 
{{Шаблон:Кубинські народні казки українською мовою}}
 
{{Шаблон:Кубинські народні казки українською мовою}}

Поточна версія на 05:14, 12 березня 2014

Якось господар вийшов на пасовище й заходився оглядати з рогів до ратиць старого бика, якого він давно вже не запрягав, а тепер вирішив повести на продаж.

І селянин сказав уголос:

Він же старий, і я продам його різникові.

Але бик почув це і відповів йому:


Ти впіймав мене на лузі,

щоб орав я, молодий,

а тепер я вже старий,—

то в різницю по заслузі?


Ми були з тобою друзі,

я тобі поміг-таки;

і, коли усі телички

ходять пастовнем зраділо,

хочеш ти, щоб моє тіло

порубали на шматки.


Хто б це міг подумать,

знати два чи три роки тому:

я тобі довіривсь — «му!» —

щоб на тебе працювати.

А зробився ти багатий —

зрадив бідного бика.


Ти забрав мене з лужка

на орання молодого,

став не вартим я нічого,—

ти ведеш до різника.


Тоді чоловік зглянувся над биком і залишив його на пасовищі, щоб він там ходив і пасся аж до смерті.





Отримано з https://kazka.vn.ua/index.php?title=Бик-поет_(кубинська_народна_казка)&oldid=7481