Відмінності між версіями «Книга:Казки народів Югославії (Веселка,1983)»
Bogdan (обговорення | внесок) |
Bogdana (обговорення | внесок) |
||
(Не показані 6 проміжних версій ще одного користувача) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | [[Файл:Казки народів Югославіі - 1983 001.jpg|right|Казки народів Югославії (Веселка,1983)]] | |
+ | ==Вступне слово== | ||
+ | Югославія, казки народів якої ви тримаєте в руках, лежить від нас на південний захід гам. де Балканський півострів. Спочатку обабіч Дунаю, скільки оком кинути, зеюипоть широкі долини, засіяні пшеницею й кукурудзою. Далі синіють невисокі, вкриті лісами й порізані проваллями Динарські гори. А за ними ніжно голубіє море, що його південні слов’яни поетично називані Ядраном. | ||
+ | |||
+ | Серби, хорвати, словенці, чорноїорці, боснійці, македонці. Живуть вони в шести країнаї: Сербії, Хорватії, Словенії, Боснії й Герцеговині (це одна республіка), Македонії та Чорногорії — і розмовляють слов'янськими мовами: сербською, хорватською, словенською і македонською. Хоч і ріллі це народи, але вони близькі між собою і походженням, і звичаями, і історією, яка сповнена тривалої важкої боротьби проти різних поневолювачів. | ||
+ | |||
+ | Від далеких часів ще й дотепер залишилися величні палаци давньоримських імператорів у Примор’ї, грізні замки німецьких феодалів на горах Словенії, турецькі фортеці по сербських містах, мусульманські мінарети в містечках Боснії, Герцеговіни й Македонії, австрійські кам’яниці в Хорватії і Боснії А в казках і легендах — царі, королі, султани, графи, сталеві голови й жахливі змії і відважні царевичі, що рубали голови тим зміям. І Королевич Марко, який сам один сотню турків долав... | ||
+ | |||
+ | І вже зовсім недавно, якихось сорок років тому, народам Югославії довелося вести боротьбу проти фашистських загарбників, які не щадили ні малого, ні старого. Нерівною була ця боротьба, але, діставши допомогу від Радянської Армії, югослави здобули нарешті омріяну свободу и утворили свою незалежну народну державу — Соціалістичну Федеративну Республіку Югославію. | ||
+ | |||
+ | Дружні стосунки між нашими народами сягають у глибину віків. Коли південні слов’яни, поневолені чужоземними загарбниками, не мали змоги розвивати в себе ні наук, ні шкільництва, до них від нас приїжджачи і вчителі і вчені. Так, видатний український письменник XVIII століття Михайло Козачинський не тільки вчителював у Сербії, а й став автором першої сербської драми. Багато південнослов'янських юнаків здобували освіту в Києві, пізніше в Москві, Петербурзі. Добровольці з України й Роси пліч-о-пліч з сербськими повстанцями билисн проти турецьких поневолювачів. | ||
+ | |||
+ | ==Зміст== | ||
[[Яйце-ватажок. Боснійська народна казка]] | [[Яйце-ватажок. Боснійська народна казка]] | ||
Рядок 62: | Рядок 74: | ||
[[Руда борода. Герцеговінська народна казка]] | [[Руда борода. Герцеговінська народна казка]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | [[Категорія:Книги]] | ||
+ | [[Категорія:Казки народів світу]] | ||
+ | |||
+ | {{Шаблон:Книги видавництва "Веселка"}} | ||
+ | {{Шаблон:Книги видавництва 1983 року}} |
Поточна версія на 11:22, 13 березня 2014
Вступне слово
Югославія, казки народів якої ви тримаєте в руках, лежить від нас на південний захід гам. де Балканський півострів. Спочатку обабіч Дунаю, скільки оком кинути, зеюипоть широкі долини, засіяні пшеницею й кукурудзою. Далі синіють невисокі, вкриті лісами й порізані проваллями Динарські гори. А за ними ніжно голубіє море, що його південні слов’яни поетично називані Ядраном.
Серби, хорвати, словенці, чорноїорці, боснійці, македонці. Живуть вони в шести країнаї: Сербії, Хорватії, Словенії, Боснії й Герцеговині (це одна республіка), Македонії та Чорногорії — і розмовляють слов'янськими мовами: сербською, хорватською, словенською і македонською. Хоч і ріллі це народи, але вони близькі між собою і походженням, і звичаями, і історією, яка сповнена тривалої важкої боротьби проти різних поневолювачів.
Від далеких часів ще й дотепер залишилися величні палаци давньоримських імператорів у Примор’ї, грізні замки німецьких феодалів на горах Словенії, турецькі фортеці по сербських містах, мусульманські мінарети в містечках Боснії, Герцеговіни й Македонії, австрійські кам’яниці в Хорватії і Боснії А в казках і легендах — царі, королі, султани, графи, сталеві голови й жахливі змії і відважні царевичі, що рубали голови тим зміям. І Королевич Марко, який сам один сотню турків долав...
І вже зовсім недавно, якихось сорок років тому, народам Югославії довелося вести боротьбу проти фашистських загарбників, які не щадили ні малого, ні старого. Нерівною була ця боротьба, але, діставши допомогу від Радянської Армії, югослави здобули нарешті омріяну свободу и утворили свою незалежну народну державу — Соціалістичну Федеративну Республіку Югославію.
Дружні стосунки між нашими народами сягають у глибину віків. Коли південні слов’яни, поневолені чужоземними загарбниками, не мали змоги розвивати в себе ні наук, ні шкільництва, до них від нас приїжджачи і вчителі і вчені. Так, видатний український письменник XVIII століття Михайло Козачинський не тільки вчителював у Сербії, а й став автором першої сербської драми. Багато південнослов'янських юнаків здобували освіту в Києві, пізніше в Москві, Петербурзі. Добровольці з України й Роси пліч-о-пліч з сербськими повстанцями билисн проти турецьких поневолювачів.
Зміст
Яйце-ватажок. Боснійська народна казка
Мишка Побіганка. Словенська народна казка
Лисиця, півень і одуд. Македонська народна казка
За зраду розплачуються. Боснійська народна казка
Заєць і ведмідь. Словенська народна казка
Півень і курна. Хорватська народна казка
Милош і Дивоня. Сербська народна казка
Дівчина-жаба. Хорватська народна казка
Пастух і чарівникова дочка. Словенська народна казка
Пабина дівчина золота Золотника. Македонська народна казка
Скам’янілі королівни. Словенська народна казка
Мала віла- Боснійська народна казка
Три горошини. Словенська народна казка
Як солдат королівство здобув. Хорватська народна казка
Сім зірок Волосожару. Сербська народна казка
Сталева Голова. Чорногорська народна казка
Дев’ять братів-сіроманців. Хорватська народна казка
Чарівна сопілка. Герцеговінська народна казка
Король і три його сини. Словенська народна казка
Брехні вистачає на три дні. Сербська народна казка
Пастушок. Словенська народна казка
Мудра дівчина і цар. Чорногорська народна казка
Словесний двобій. Хорватська народна казка
Готували рожен на зайця. Сербська народна казка
Хлопець і чортячий цар. Хорватська народна казка
Хитрпй Петар і турецький ага. Македонська народна казка
Мені один, а тобі решта. Герцеговінська народна казка
І на силу знайдеться сила. Сербська народна казка
Хоробрий кравчик. Македонська народна казка
Руда борода. Герцеговінська народна казка
Книги видавництва 1983 року | |||
---|---|---|---|
|